07-02-2024 19:381707
Продавці спадщини, або як «загубилися» приміщення колишнього університету у Львові /Твоє місто/
Два роки тому колишній міністр освіти Сергій Шкарлет підписав наказ про приєднання Університету банківської справи до Львівського національного університету імені Івана Франка. Це викликало хвилю протесту серед викладачів і студентів "банківського" вишу, однак “реорганізацію” таки здійснили. Тvoemisto.tv довідалося, кому ж дістались їхні приміщення, частина яких розташована в середмісті.
Університет банківської справи створили за ініціативи Національного банку України на базі Львівського банківського інституту, який почав свою роботу 10 травня 1940 року. В 2006-му інститути, які готували фахівців для Національного банку і фінансово-кредитної системи та розміщувалися у Львові, Черкасах, Харкові та Києві, за рішенням Нацбанку об'єднали в єдиний мережевий університет із центром у Києві. В 2015 році Національний банк України передав університет у підпорядкування Міністерству освіти і науки України.
Втім у 2019 році вийшла нова редакція Закону України «Про вищу освіту», відповідно до якого заборонялося функціонування філій університетів, тож довелося закрити інститути в Харкові, Києві та Львові. Університет переїхав до Львова. Притім майнові питання були неврегульовані. Згодом ексміністр Шкарлет підписав наказ про “реорганізацію” Університету банківської справи. Зі слів колишньої ректорки вишу Анжели Кузнєцової, колектив і студентів таким чином помножили на нуль без жодних об’єктивних підстав. Вона припустила, що їх приєднали до ЛНУ через невирішений майновий конфлікт. “Нема вишу – нема проблем”, – окреслила тоді «реорганізацію» Анжела Кузнєцова в інтерв’ю Tvoemisto.tv.
Із її слів, цей університет був єдиним профільним закладом банківської справи в Україні, готував кадровий резерв для Нацбанку і фахівців фінансово-кредитної системи.
Що сталося з майном
До Університету банківської справи у Львові на момент початку “реорганізації” входило п’ять корпусів, три з яких у середмісті: на просп. Шевченка, 9, вул. Січових Стрільців, 11 і Коперника, 14. Ще два – на вул. Жовківська, 53 і просп. Чорновола, 61.
Приміщення на вул Коперника, 14
Tvoemisto.tv через Державний реєстр речових прав з’ясувало, що ЛНУ досі не оформив за собою право оперативного управління майном уже ліквідованого УБС. Корпуси на Чорновола, Коперника та Жовківській, хоч їх і використовує ЛНУ, досі «записані» в реєстрі на Університет банківської справи. Комплекс на Жовківській, 53 складається з гуртожитку площею 5034,4 м кв., адміністративно-побутової будівлі площею 2065 м кв. спортивного й актового залу площею 1998,2 м кв. На Чорновола, 61 ЛНУ дісталась будівля площею 8728,7 м кв. Будинок на Коперника, 14 зареєстрований як гуртожиток площею 3428,5 м кв., але з них 332,5 м кв. на першому поверсі та в підвалі перебувають у довгостроковій оренді з 2018 року в ТОВ “АйКю Холдинг”.
Корпус на просп. Шевченка
Натомість корпуси на просп. Шевченка та на Січових Стрільців ЛНУ не отримав.
Корпус на вул. Січових Стрільців
Як випливає з наказу міністра освіти та науки Шкарлета “Про безоплатну передачу майна” від 2 серпня 2022 року, підпорядкована міністерству державна наукова установа “Інститут модернізації змісту освіти” виявила бажання отримати в оперативне управління будівлі обох корпусів. З цим погодився ректор ЛНУ Володимир Мельник (він же голова Комісії з реорганізації УБС – Ред. ), і після погодження Фондом державного майна міністр передав будівлі на баланс “Інституту модернізації змісту освіти”. Право оперативного управління на ці будівлі інститут оформив у січні 2023 року. Додамо, що він має філію в Дрогобичі, але не у Львові. Його директором є доктор економічних наук Євген Баженков, який свого часу працював у МОН за Дмитра Табачника, а потім очолював Фонд соціального страхування, допоки його не звільнили в 2018 році. У Мінсоцполітики тоді повідомляли, що він став фігурантом у двох кримінальних справах, що стосувалися приватизації державного майна, а саме зміни форми власності з державної на приватну 71 об’єкта. В підсумку Євген Баженков через суд поновився на посаді. В липні 2020 року він став в.о. директора, виконувачем обов’язків директора ІМЗО, а в 2021-му очолив його.
Будівля на просп. Шевченка, 9 площею 1382,1 м кв. з лютого 2018 року перебуває в оренді вже згаданого ТОВ “АйКю Холдинг”. У 2018 і 2019 роках орендар здійснював у будівлі ремонтно-реставраційні роботи. Від жовтня минулого року, за даними YouControl, засновником товариства є Зіновій Козицький, батько начальника Львівської ОВА Максима Козицького. У цьому будинку також працює редакція сайту Lviv.Media, який, за даними Youcontrol, належить родині Козицьких, та конференц-центр уже згаданого “АйКю Холдингу” (три конференц-зали на першому поверсі площею 35-50 м кв. для розміщення 15-50 осіб). Компанія “АйКю Холдинг” займається проведенням навчань та тренінгів, науково-дослідною діяльністю та проєктним консалтингом. Також у будівлі на просп. Шевченка, 9 працює кондитерська «Горіховий дім».
Натомість у корпусі на Січових Стрільців, 11 загальною площею 3172,3 м кв. у довготривалій оренді ПП “Львівські традиції” перебувають приміщення площею 569,7 м кв. на першому поверсі та в підвалі.
Зараз у будівлі на першому поверсі розташоване Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області (вхід справа в під’їзді). Також тут працюють “На мангал Kebab House”, магазин-пекарня “Bulochka” та магазин мережі “Є таке”.
До речі, гуртожиток на вул. Коперника, 14 також є пам’яткою архітектури, його реставрували в 2000-2002 роках коштом НБУ. Будівлю споруджували в 1893-1905 роках за проєктом архітектора Едмунда Жиховича. Вона розташована навпроти палацу Потоцьких.
19 січня стало відомо, що триповерховий будинок на проспекті Шевченка, 9 в історичному центрі продали на аукціоні за 102 млн грн з ПДВ. Пам’ятку архітектури придбала компанія Зіновія Козицького ТОВ «АйКю Холдинг». В аукціоні взяли участь ще вісім компаній. Компанія Козицького-старшого запропонувала 61,5 тис. грн за м кв. (1639 дол. відповідно – Ред). Водночас львівський рієлтор Олександр Мількович у коментарі Tvoemisto.tv зазначив, що один м кв на першому поверсі будівлі на просп. Шевченка, 9 може коштувати 5 тис. дол. “На вищих поверхах можна оцінювати по 2 тисячі доларів за метр квадратний”, – каже Олександр Мількович. Відповідно, умовно вартість приміщень першого поверху (орієнтовно 460 м кв. з розрахунку, що будівля має загалом 1382 м кв., а там три поверхи) за оцінками рієлтора становить 2 300 000 дол., тобто 87 млн 400 тис. грн.
Триповерховий будинок на проспекті Шевченка, 9 придбала компанія Зіновія Козицького
Цей будинок на просп. Шевченка спорудили в 1849 році у стилі класицизму. Сучасного вигляду будівля набула після перебудови в 1888 році в стилі історизму (неоренесансу) за проєктом архітектора Кшижановського. У другій половині ХІХ ст. тут діяла гімназія імені королеви Ядвіґи до 1934 року. Після цього архітектор Роман Леваковський розробив проєкт перепланування будинку з пристосуванням приміщень гімназії під офіси.
«Майно нашого Університету банківської справи почали розпродувати, як-от перлину-корпус на проспекті Шевченка, 9. На черзі може бути будівля на Січових Стрільців», – каже анонімно в коментарі Tvoemisto.tv викладачка колишнього вишу.
Колишній корпус Університету банківської справи на вул. Січових Стрільців, 11 (на фото) споруджений у стилі історизму в 1901 році за проєктом архітектора Карела Боубліка.
В 1912 -1990-х роках у приміщеннях першого поверху під різними назвами в різний час функціонував кінотеатр. У цьому будинку також деякий час було представництво американської кінокомпанії Fox Film Corporation. У 1901-1915 роках у приміщеннях другого поверху працювала популярна кав'ярня “Американська” Якуба Клярфельда, в партері кам’яниці був Салон мистецтва Лятура. Після Другої світової війни там розміщувалося Львівське обласне управління кінофікації та Обласний союз кінофотопрацівників. З 2010 року тут був власне корпус Університету банківської справи та крамниці.
Зі слів рієлтора Олександра Мільковича, метр квадратний на першому поверсі пам'ятки можна оцінити в 4 тис. дол., а на вищих поверхах – 1800 дол. за м кв. Якщо говорити про оренду, то в середньому ціни в центральній частині міста варіюються в межах 15-20 дол. за м кв. за місяць.
Після приєднання
Як повідомили Tvoemisto.tv. у Львівському національному університеті імені Івана Франка у відповідь на інформаційний запит, внаслідок “реорганізації” «банківського» вишу ЛНУ прийняв на баланс 16 будівель та споруд загальною площею 57976,5 м кв. у Львові, Харкові та Черкасах. Зокрема, у Львові це корпус на просп. Чорновола, 61, а також гуртожитки на вул. Коперника, 14 та на вул. Жовківській, 53.
Зі слів ректора університету Володимира Мельника, внаслідок реорганізації до Франкового вишу перевели 696 здобувачів освіти – 578 бакалаврів та 118 магістрів. “Вони продовжили навчання за тими самими освітніми програмами і джерелами фінансування – на економічному факультеті, факультеті управління фінансами та бізнесу, а також прикладної математики та інформатики за обраними спеціальностями: економіка, облік і оподаткування, фінанси, банківська справа та страхування, менеджмент, кібербезпека та соціальне забезпечення. Корпуси колишнього Університету банківської справи використовують для забезпечення освітнього процесу студентів, а студентські гуртожитки для проживання здобувачів освіти”, – зазначено у відповіді.
Також Володимир Мельник зазначає, що у виші створили три нові кафедри на економічному факультеті – кафедру соціального забезпечення та управління персоналом, кафедру безпеки інформації та бізнес-комунікацій, а також кафедру облікових технологій і оподаткування та ще одну на факультеті управління фінансами і бізнесу (кафедра фінансових технологій та консалтингу). До Франкового університету перевели 203 працівників, з них 84 науково-педагогічні та 119 з числа адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу.
Внаслідок такої “реорганізації” Львів утратив спеціалізований виш високого європейського зразка, якому досі немає рівних з огляду на фінансування, стажування та навчання студентів за кордоном, каже в коментарі Tvoemisto.tv. один із професорів, який викладав в Університеті банківської справи:
«Банківський університет порівняно з усіма іншими львівськими вишами хоч був і невеликий, мав найкраще фінансування для студентів, у гуртожитках були гарні умови. Студентам організовували стажування та поїздки за кордон, діяли програми обміну. Студенти мали змогу отримувати подвійні дипломи – УБС та Краківського економічного університету. Навчальний план був однаковий з поляками. Тобто діти вчилися пів року тут і пів року в Польщі. Все працювало добре, допоки Гонтарева (голова Нацбанку в 2014 – 2018 роках – Ред.) не почала перекривати фінансування”.
Він також зазначив, що частина викладачів пішли працювати в НУ “Львівська політехніка”. «На Чорновола залишилися деякі кафедри, але зберегти тих людей і те, що робилося, не змогли». На його думку, коли приєднували Львівську фінансову академію до ЛНУ (в 2015 році – Ред.), тоді все-таки вдалося більше зберегти. А якщо говорити про Університет банківської справи, то його «розчинили» настільки, що й слідів майже не лишилося, каже співрозмовник.
Як зазначив заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький, нині в Україні 170 державних вишів, а МОН уже напрацював законопроєкт “Про модернізацію мережі закладів вищої освіти”. Якщо його ухвалять, вишів стане менше, а ми спостерігатимемо, чи не «загубляться» приміщення цих освітніх установ, зокрема у Львові.
Дмитро Борисов, Христина Гоголь
Фото авторки та Центру міської історії