Ну що, вітаю. Ніколи такого не було й от знову. Знову управління підготовки не підготувалося до прийому людей із ТЦК і повністю зриває підготовку на БЗВП (базова військова підготовка) для новобранців із ТЦК /ЕСПРЕСО/

Кожне розпорядження головнокомандувача або НГШ готують спеціально навчені люди на підставі інформацій, які вони отримують з управлінь, потрібних саме для цих розпоряджень. Головнокомандувач та начальник Генерального штабу не бере числа з голови. Головне управління доктрин та підготовки ГШ ЗСУ (J7) (це саме ті люди, які відповідають за бойову підготовку в усіх ЗСУ), підготували розрахунки для головнокомандувача з підготовки людей із ТЦК на найближчий час, кількість яких збільшиться після прийнятого закону про мобілізацію.

Але трошки пояснення, як ефективно працює підготовка.

Якісна підготовка новобранців можлива тоді, коли з ними працює достатня кількість інструкторів. Оптимально-мінімальна кількість, яка дає змогу викладатися інструкторам на 100% і на 100% доносити інформацію й встигати відновлюватися, - 7-6 учнів на одного інструктора центру (у мріях - 6-5).

Умовно кажучи, щоб було простіше рахувати — на 10 інструкторів пропускна спроможність - 60, максимум 70 новобранців. На якихось вправах можна менше. Наприклад, на топографії. На якихось більше. Наприклад, на такмеді. Де оптимальна кількість на 20 людей - 5-4 інструктори. Бо мало показати та розповісти. Треба, щоб кожен зробив і перевірити. І закріпити. Чим менше інструкторів — тим довший процес. Тим більше втомлюються люди й розсіюється увага. Для гарного результату по-іншому не можна. Див не буває, фізику та час не обманути.

Але не ГУДІП (Головне управління доктрин і підготовки ГШ ЗСУ, - ред.), де сидять люди, зовсім відірвані від військ та реальності.

Поважні пани полковники та генерали надали ГК розрахунок, що на 15 новобранців із ТЦК достатньо одного інструктора.

І згідно з цим почали нарізати завдання навчальним центрам і підрозділам. Причому вони не запросили інформацію з розміщення людей і наявності полігонів. Тобто за умовної наявності 10 інструкторів і спроможності для навчання та розміщення 60-70 людей поважні пани полковники та генерали нарізали задачу прийняти 150 (відповідно) людей на навчання. На то й же самий місяць. Більш ніж у два рази. Без умов для розміщення. І не враховуючи побутових умов та полігонів/стрільбищ.

І ГУДІП нарізає задачі НЦ із розрахунку 1 інструктор на 15 новобранців.

«Неможливо з відношенням 1:15 нормально підготувати людей із ТЦК, мотивація та показники яких не найвищі»

Уявіть на вогневому рубежі 15 осіб, які тримають заряджену зброю перший раз у житті. Чи може контролювати безпеку один інструктор? А навчити стріляти?

А тепер уявіть відпрацювання роботи на техніці, де три ББМ і 30 людей контролюють два інструктори? Скільки новобранців отримає травми?

Будь-яка вправа, яка робиться вперше, потребує контролю виконання. Особистого контролю і виправлення помилки. І перевірки та закріплення засвоєного матеріалу. І так кілька повторів. По-іншому не працює!

«Логічно було б усіх цих планувальників, які пів року створювали вигляд кипучої діяльності, відправити в навчальні центри, дати їм по 15 новоприбулих із ТЦК на місяць, а потім відправити командирами цих взводів на війноньку. Бо це ж кожен офіцер має вміти ще з курсантських років готувати солдата. А вони ж такі поважні фахівці з бойової підготовки»

От і нехай покажуть, як то робити за їхніми ж розрахунками. Ну, щоб самі потім на фронті воювали з тим, що підготували. Впевнений, що в тих, хто виживе, назавжди відіб'є бажання фальсифікувати та висмоктувати числа з пальця. Ну просто за*бали вже. Але шкода людей. Не підготовлять, а просто вб'ють. Бо найстрашніше в цих розрахунках — це опосередковане вбивство людей.

А всі ці поважні полковники впевнені, що роблять важливу справу.

Півтора року тому було зрозуміло, що підсилюватиметься відповідальність у мобілізації. Рік було ясно як день, що неможливо без додаткових засобів зібрати кількість, потрібну для поповнення. Пів року було ясно, що треба готувати навчальні центри та інструкторів для масового прийому людей. Три місяці ми про це криком кричимо.

І тільки в ГУДІПі все добре. Через півтора місяця на фронт поїдуть тисячі непідготовлених піхотинців. А поважні пани з бойової підготовки отримають чергові нагороди за виконану задачу. Тільки якою ціною для України?