Усім страшно. Проти нас росія веде повномасштабну війну на винищення. Але одні борять свій страх і б’ють ворогів, а інші вважають, що інші повинні їх захистити.

«Я з Богом і вірю, що воно якось розрулиться».

Не «розрулиться». Нічого і ніколи не «розрулюється» саме собою. Так вважать лише люди інфантильні, які не беруть відповідальності за своє життя. Якщо б усі вірили, що війна просто «розрулиться», сьогодні ми б жили на повністю окупованій території. Або не жили взагалі. Можна долучитися до ЗСУ і разом «розрулити».

«Повістку мені ніяку не виписували».

Виписання повістки не дорівнює її врученню.

«Я не знаю, що мені робити».

Прийти у ТЦК, оновити дані й пройти ВЛК.

«Можна вийти з дому і вже ніколи більше не вернутися».

Саме так. Гірка правда в тому, що під час війни можна вийти з дому і не повернутися. На жаль, з тисячами українських чоловіків і жінок саме так і сталося. Проте можна піти в армію і значно зменшити ймовірність такого розвитку подій.

«В мене руки до сих пір трусяться, ноги всі в синяках».

Нагадаємо, що опір військовослужбовцям, які виконують свої обов’язки – це порушення закону. Руки, що трусяться і синяки – це найменша ціна. Наголошуємо, громадянина не били.

«Ці всі історії… Мені навіть адвокат говорить…».

Черпайте інформацію лише в офіційних джерелах і не ведіться на ворожу пропаганду.

«Я люблю свою країну, але не люблю наші закони».

Про інфантильність і безвідповідальність ми вже писали.

«Головне молитися».

Молитися, якщо ви маєте таку духовну потребу, однозначно потрібно. Однак молитва не може замінити виконання свого обов’язку перед державою.

Як повідомляли, у неділю в мережі з’явилось відео, як на вул. Замковій у Львові співробітники ТЦК затримали чоловіка призовного віку та посадили в мікроавтобус. На інцидент відреагували у Львівському обласному ТЦК та СП.

Leopolis.news