Все своє життя вона присвятила порятунку пацієнтів. А щойно в Україні почав розвиватися напрямок трансплантології, пані Галина стала трансплант-координаторкою і відтоді відповідала в області за видачу препаратів імуносупресії пацієнтам із пересадженими органами.

Днями у лікарки, яка мала вроджену ваду серця та проблеми із судинами, стався інсульт. Медики, на жаль, не змогли врятувати колегу. А дочка трансплант-координаторки вирішила, що її мама ще може врятувати життя бодай кількох пацієнтів. І ухвалила рішення про посмертне донорство.

”Я точно знаю, що мама цього хотіла б. Коли її просили про допомогу, вона завжди відгукувалася – чи то вдень, чи вночі. І можливість зробити добру справу наприкінці свого життєвого шляху для неї однозначно важлива”, – переконана Поліна Грановська, дочка донорки.

Її рішення дозволило допомогти одразу двом жінкам, які мали хронічні хвороби нирок термінальної стадії і перебували на гемодіалізі. Єдиним шансом на повноцінне життя для них обох була трансплантація донорської нирки.

Перша реципієнтка – 39-річна жителька Буковини, яка половину свого життя хворіє на пієлонефрит – інфекційне запалення нирок. Друга – 60-річна жителька Закарпаття. Чотири роки тому їй повністю видалили уражені полікістозом нирки, тож жила жінка лише завдяки штучному очищенню крові.

“Це дуже важко. Мені до діалізу щоразу треба було подолати 40 кілометрів, і це по 3-4 рази на тиждень. Я настільки щаслива, що нарешті стану здоровою людиною, не можу вам передати. Це дає мені надію, що я ще багато часу зможу провести зі своїми онуками”, – розповідає реципієнтка.

Обом пацієнткам успішно пересадили нирку від посмертної донорки. Жінки вже вдома і щасливі, що нарешті можуть жити без діалізу.

Підготувала Леся Бурбан, Leopolis.news