Як інформує РНБО України, у засіданні взяли участь представники керівного складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної поліції України, Генерального штабу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Національного банку України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства закордонних справ України, розвідувальних органів, керівництво регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, а також народні депутати України.

Секретар РНБО України Олександр Литвиненко наголосив на важливості об'єднання зусиль для посилення національної безпеки та ефективної протидії загрозам у кіберпросторі.

Ключовою темою засідання було обговорення загроз національній безпеці, пов'язаних із використанням месенджера Telegram, особливо під час повномасштабної війни рф проти України.

Начальник ГУР МО України Кирило Буданов навів обґрунтовані дані щодо наявності у російських спецслужб доступу до особистого листування користувачів Telegram, навіть видалених повідомлень, а також їх персональних даних.

«Я завжди виступав і виступаю за свободу слова, але питання Telegram – це питання не свободи слова, це питання національної безпеки», – наголосив він.

Представники СБУ та ГШ ЗСУ зазначили, що Telegram активно використовується ворогом для кібератак, розповсюдження фішингу та шкідливого програмного забезпечення, встановлення геолокації користувачів, корегування ракетних ударів тощо.

З метою мінімізації цих загроз було прийнято рішення щодо заборони встановлення та використання Telegram на службових пристроях працівників органів державної влади, військовослужбовців, працівників сектору безпеки і оборони, а також підприємств – операторів критичної інфраструктури.

Виняток становитимуть лише ті особи, для яких використання цього месенджера є частиною службових обов'язків.

Значну увагу учасники засідання приділили забезпеченню сталої роботи мобільного зв'язку та інтернету в умовах воєнного стану. Компанії сектору телекомунікацій постійно зазнають кібератак з боку російських хакерів. З метою покращення взаємодії у реагуванні на такі загрози учасники підтримали ініціативу щодо створення у галузі центру обміну та аналізу інформацією про кіберзагрози з використанням кращих європейських практик, зокрема за моделлю ISAC. Крім того, було розглянуто питання та ухвалені рішення щодо забезпечення безперервної роботи електронних комунікаційних мереж під час відключень електроенергії.

Прийнято низку рішень, спрямованих на розвиток сфери кібербезпеки в державі. Серед них – започаткування національної ініціативи щодо сприяння посиленню ролі жінок у кібербезпеці та забезпечення гендерної рівності, а також упровадження автоматизованої платформи з моніторингу реалізації Стратегії кібербезпеки України (CyberTracker), що дозволить покращити стратегічне планування у цій сфері.

Також окремі питання, спрямовані на зміцнення національної кіберстійкості, було розглянуто у закритому режимі.

Leopolis.news