У понеділок, 23 грудня, Львівська громада прощатиметься із двома захисниками, які загинули у бою з окупантами. Львів’ян та гостей міста закликають долучитись до міської церемонії прощання із Мирославом Напиралом та Олександром Волотовським.

Мерія просить утриматися від проведення розважальних заходів та святкувань у часі прощання з воїнами, інформує пресслужба Львівської міської ради.

Прощання та чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, а близько 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Далі захисників поховають на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки воїнів

Мирослав Напирало (23.12.1981-10.12.2024) Уродженець села Острів Львівської області.

Навчався у Червоноградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 Червоноградської міської ради Львівської області. Згодом заочно здобув вищу освіту. Спершу працював електриком, згодом – у будівельній сфері.

За словами близьких, був майстром на всі руки і всьому навчився самостійно. Захоплювався автомобілями. Впродовж свого життя змінив кілька місць проживання, зокрема, жив у Львові, Маріуполі та Рівному.

З весни 2024 року добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників до складу 225-го окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківщині та на Курщині.

У Мирослава Напирала залишилися сестра та двоє племінників.

Олександр Волотовський («Їжак») (02.04.1988-29.08.2024) Уродженець міста Джанкой (Автономна Республіка Крим)

Здобув професійно-технічну освіту за професією слюсаря. Впродовж останнього періоду працював у будівельній сфері у місті Києві.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на оборону держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із відсічі російської агресії у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Загинув 29 серпня 2024 року внаслідок поранення, отриманого у бою з ворогом.

У Олександра Волотовського залишилися знайомі, товариші та побратими.