Справжня «Батьківщина» генерала Цимбалюка: від «любові» до франшизи

Леонід Кравчук –  «хресний батько» генерала у політиці

Практично все доросле життя періоду української незалежності Михайло Цимбалюк пропрацював на керівних міліцейських посадах – і це багато про що говорить. У 1988 році Цимбалюк з посади директора дитячо-юнацької спортивної школи у с.Кошляки на Тернопільщині переходить на роботу до міліції де до 1996 року працював у ДАІ, очолював автогосподарство обласної міліції. Українці добре знають як виглядала ситуація з доброчесністю у подібних структурах. Даішники в силу історичних реалій пострадянської України були досить впливовими й небідними людьми.

Мало вже хто пам’ятає, які політичні пристрасті вирували в Україні у середині 90-х років минулого століття. Весною і літом 1994 року в країні відбуваються вибори та довибори до Верховної Ради України. 19 липня 1994 року Леонід Кравчук перестає бути Президентом, програвши Леонідові Кучмі, який позиціонував себе проросійським політиком. Молода проукраїнська і бізнесова партноменклатура вирішила не здаватись і якось повернути в політику Леоніда Кравчука. Допоміг фатальний і дивний випадок: 30 травня в одній з київських лікарень помирає від інсульту 34-річний новообраний від Теребовлянського виборчого округу народний депутат Роман Купер. До обрання в парламент він був заступником міського голови Тернополя і очолював міську організацію Української консервативної республіканської партії. У вільному окрузі були оголошені довибори на які пішов Леонід Кравчук. І 25 вересня 1994 року першого президента України було обрано народним депутатом України.

Леонід Макарович не забув внесок у свою перемогу амбітного й хвацького працівника ДАІ Михайла Цимбалюка, який курував райони, що входили до згаданого виборчого округу.  З цього часу кар’єра і доля здібного офіцера на кілька десятків років, практично до самої смерті Л. Кравчука, опинилась під постійним і надійним патронатом першого президента України. По суті він став другим хресним батьком Михайла Михайловича Цимбалюка.  

Після обрання Кравчука нардепом Цимбалюк на асфальті вже не стояв, а виконував керівні службові обов’язки. Був начальником управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області та заступником начальника УМВС України в Тернопільській області, а ще з 2002 року очолював УМВС в Рівненській області. У 2005-му очолив Департамент кримінальної міліції у справах дітей МВС. Далі був призначений начальником Головного управління МВС України у Львівській області. Протягом 2007-2010 років обіймав посаду начальника управління МВС на Полтавщині, а згодом – знову на Львівщині.

Приклад Леоніда Кравчука мабуть серйозно надихнув Цимбалюка задуматися над покращенням життя українського народу: у 2002 році він спробував балотуватися в народні депутати до Верховної Ради як самовисуванець у рідній Тернопільській області. Однак перемогти висуванця «Нашої України» Івана Стойка другові есдека Кравчука не вдалося. За Стойка проголосувало 90 тис. виборців (58,2% голосів виборців округу), за Цимбалюка  – неповних 20 тис. (13%).

У 2004 році Кучма призначив Цимбалюка головою Тернопільської облдержадміністрації. Цю посаду він залишив у 2005 році після Помаранчевої революції. Кучма, як відомо, «цінних» кадрів шанував, а цінності у Даниловича були специфічні. Тверезомислячим людям зрозуміло: щоб досягнути таких посад у тих сферах, треба бути «людиною з системи» і не лише добре знати усі таємниці тодішньої олігархічної системи України, але й бути практично своїм серед чужих.

З приходом до влади Януковича починається стрімкий кар’єрний злет Цимбалюка. З У 2010 році Янукович призначає Цимбалюка очолювати Тернопільську ОДА, а з 2010 до 2011 року Цимбалюк призначений Януковичем  головою Львівської ОДА. За часів губернаторства Цимбалюку також приписують підкуп місцевих депутатів та спроби домовитися з бізнесменами щодо фінансування його проектів в обмін на місце в парламенті. Ну а скандал зі «Свободою», коли обласні депутати цієї партії на чолі з Іриною Сех вдерлися до кабінету Цимбалюка і змусили його написати заяву про відставку з посади голови облдержадміністрації, продемонстрував справжню хоробрість чиновника режиму.

На посаді глави Львівщини Цимбалюк прославився хвалебними одами Януковичу: публічно заявляв, що Віктору Федоровичу вперше в історії вдалося стати президентом усіх українців, незалежно від місця, де вони проживають, розповідав про довіру та душевність диктатора. І навіть не соромився називати Федоровича «найбільшим союзником Західної України». Хвалив Цимбалюк і всіх міністрів МВС, включно з  організатором розгону Майдану Захарченком, а пізніше відмовлявся від своїх слів. Звісно, після повалення президента, якому Цимбалюк роками вірно служив, генерал заявив, що ніколи не любив Януковича і, бідолаха, почувався чужим у його команді.

Парадоксально, але Михайло Цимбалюк – єдиний «губернатор Януковича», котрий правив Львівщиною від імені регіоналів і при цьому зумів «вийти сухим із води». Останні 9 років львів’яни уважно слухають Цимбалюка в ефірах поважних медіа і вдають, що забули його дружбу з есдеками, кучмістами та регіоналами. Напередодні виборів у 2019 році він був частим гостем ефірів проросійського пропагандистського новинно-політичного телеканалу «НАШ», що належав проросійському політику Євгенію Мураєву. Треба зазначити, що Цимбалюка часто запрошують на ефіри центральні та місцеві телеканали. Для багатьох політиків така медійність генерала є предметом заздрості, оскільки вони знають комерційну вартість участі у таких ефірах. Можливо розгадка криється у тому, що багато років на постійній основі помічницею Михайла Михайловича у парламенті є Тетяна Богуцька. Вона є рідною сестрою багаторічного керівника телевізійного холдингу олігарха Пінчука, генерального директора каналу ІСТV та згодом президента медіагрупи StarLightMedia Олександра Богуцького. А дружиною пана Олександра є заступниця Голови Верховної Ради України, нардеп VI, VII, VIII і IX скликань від партії  «Батьківщина» Олена Кондратюк. Свого часу вона була директором PR-агентства «Радник».

Після відставки з губернаторського крісла 2011-2014 роках заслужений юрист і науковець Цимбалюк трудиться ректором Львівського університету МВС – також «хлібна» посада.  А після Революції Гідності генерал, який десятиліттями очолював різні відомства у наскрізь корумпованій країні, дружив з СДПУ(о) Медведчука та Партією Регіонів Януковича, з’являється у списках Юлиної «Батьківщини».

У 2019 року Цимбалюк нарешті здобув омріяну недоторканність і став нардепом, отримавши прохідне місце № 15 у партійному списку. У фракції Юлія Володимирівні Цимбалюк став першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Водночас з 2016 року Цимбалюк очолює обласну організацію партії «Батьківщина» на Львівщині.

Сім’я і статки

Дружина Михайла Цимбалюка працювала на педагогічній ниві, а син Віталій – має диплом юриста й очолював свого часу Тернопільську обласну молодіжну організацію Партії регіонів. Показово, що коли 4 червня 2011 року в Тернополі одружувався син губернатора-регіонала Цимбалюка, на весіллі були й ідеологічні супротивники його батька –  приїхав мер від «Свободи» Сергій Надал та мер Львова Андрій Садовий.

На той час Цимбалюк-молодший був депутатом Тернопільської міської ради від Партії регіонів. У лютому 2015 року у зв’язку з невиконанням без поважних причин рішень і доручень ради та їх органів, ігноруванням потреб виборців, засідань депутатських комісії та сесій міськради Тернопільська міська територіальна виборча комісія прийняла рішення достроково припинити повноваження Цимбалюка В.М. та його колег по фракції. Згодом він оскаржив це рішення у суді і публічно визнав, що вступ до Партії регіонів був його помилкою. Колишній регіонал створює ГО «Тернопіль європейський» та розпочинає активну боротьбу, за його словами, з «земельною мафією» у місті. Натомість, керівництво міста вважало, що Віталій Цимбалюк розповсюджує неправдиві відомості.

Офіційно Цимбалюк начебто й не володіє великими статками, але за десятиліття роботи в ДАІ та керівництва кількома областями, навряд чи належить до категорії малозабезпечених. До речі, у генерала одна з найбільших офіційних зарплат у сьогоднішньому парламенті. Логічно, що Цимбалюк є вкрай забезпеченою людиною і, як кожний порядний галичанин, намагається забезпечити добробут власної родини.

Хоча син Цимбалюка неодноразово підставляв свого батька різноманітними скандалами, отримавши у Тернополі славу  мажора: дорогі швейцарські годинники Baume&Mercier за 5 тис. доларів, дизайнерський одяг, телефон  Vertu, оздоблений дорогоцінними металами за 10 тис. євро,  позашляховик Lexus GX. Ймовірно, Віталій Цимбалюк не всім видавався милим хлопцем, бо після відходу батька від впливових посад невідомі підпалили його авто.

Сьогодні Віталій Цимбалюк займає поважну посаду в ДП «Ліси України», опікуючись фінансами однієї з найбільших державних лісових компаній Європи і є уповноваженим цього ДП, підписуючи документи по закупівлях. Перед призначенням сина на відповідальну посаду Михайло Цимбалюк активно перейнявся збереженням лісових насаджень в Україні, наголошуючи у багатьох ЗМІ про те, що «нищівна вирубка українських лісів не лише погіршує екологічний стан у країні, але й призводить до занепаду окремих регіонів, адже ліс вивозиться за безцінь за кордон, а коштів для розвитку місцевої інфраструктури немає».

«Місцева влада об’єдналась із громадськістю, щоб не допустити експорту лісу-кругляку, який хочуть відновити народні депутати з монобільшості. Ми будемо спільно з громадськими організаціями та місцевою владою боротися за те, щоб все-таки ці ліси належали громаді», – заявляв Михайло Цимбалюк. Після призначення Цимбалюка-молодшого в «Ліси України» Цимбалюк-старший втратив інтерес до проблематики збереження лісових насаджень в Україні і сконцентрувався виключно на піарі своєї роботи у профільному комітеті Верховної Ради України.

Декларація Цимбалюка

Як вказано у декларації, у 2023 році Михайло Цимбалюк отримав 561,5 тис. грн пенсії та 812,6 тис. грн зарплати у Верховній Раді. Нардепу також нарахували 644 тис. грн на виконання депутатських повноважень та 90 тис. грн компенсації за проїзд територією України. Дружина нардепа Зоряна Цимбалюк отримала скромні 120 тис. грн від підприємницької діяльності, 32 тис. грн пенсії та 16,7 тис. грн від надання майна в оренду.

Показово, що за десятиліття роботи в ДАІ, на міліцейських генеральських посадах, на трьох губернаторських постах, Цимбалюк до власної хати не доробився і не має  своєї нерухомості. А от його син – має нерухомість і старший Цимбалюк живе у квартирі свого сина в Києві. У чиїй квартирі живе Цимбалюк, перебуваючи у Львові, невідомо. З нажитого майна Михайло Цимбалюк вказав лише колекцію зброї (рушниці 12 калібру «Зуль», «Леопольд», «Бернарі», «Браунінг», «Ідеал», «Зауер», «Бенеллі», рушниця 16 калібру «Меркель», нагородний пістолет «Форт 12», калібр 9 мм)  та годинник Rolex Oyster Perpetual, який сьогодні коштує близько пів мільйона гривень. Як то кажуть хати не має, а на понтові цяцьки розтринькується. Разом з тим М.М. Цимбалюк задекларував, що у 2019 році та у 2020 році позичив своєму синові по 100 тис. доларів США та 30 тис. євро. Хоча незрозуміло звідки вони у нього з’явилися, оскільки в попередніх роках М.Цимбалюк не декларував наявність таких сум.  На рахунках у банках Михайло Цимбалюк зберігає якихось 87 тис. грн, а ще має 800 тис. грн готівки.

Але в сім’ї Цимбалюків продуктивно працює не один син, але й дружина: Зоряна Цимбалюк є власницею двох будинків (149,5 м2 та 488,6 м2) та семи земельних ділянок на Тернопільщині, двох нежитлових приміщень у Тернополі (135,8 м2 та 150 м2). У 2020 році Зоряна Цимбалюк не по зарплаті купила елітний Lexus NX 200 (2020 року випуску), а у 2021 році також не співмірно зі своїми скромними доходами – новесенький Toyota Land Cruiser (2021 року випуску). Його дружина задекларувала набагато більше фінансового ресурсу: на рахунках у банках вона тримає 986 тис. грн та 65 тис. доларів США, а готівкою 320 тис. грн, 20 тис. доларів США та 15 тис. євро. А також майже 140 тис. грн процентів з депозитів, та 500 тис. грн від відчуження нерухомого майна громадянці Світлані Перець.

Питання тільки: де Зоряна Цимбалюк бере гроші на дві елітні іномарки, якщо чоловік навіть хати не має?

Але можливо родині Цимбалюків допомагає голова Ради директорів девелоперської компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда, який жонатий на рідній сестрі дружини Віталія Цимбалюка. Ця будівельна компанія реалізувала десятки проєктів з будівництва у Тернополі, Києві, Львові. У нашому місті вони реалізовують квартири в ЖК «Бетховен» та в ЖК на Стрийській. Подейкують, що тут в нагоді стає давня дружба М.М. Цимбалюка з А.І.Садовим, без якого у Львові, як то кажуть, і собачої будки не збудуєш. Ну але історія про лоббізм ще чекає свого дослідження у наступних публікаціях.

Політичні обіцянки Цимбалюка

У Верховній Раді Цимбалюк виступає на захист ветеранів, бомбардує Раду законопроєктами, але що стосується справ, зроблених на благо виборіців – тут ситуація невтішна.

За даними аналітичного видання «Слово і діло», яке аналізує роботу народних  обранців, Михайло Цимбалюк виконав лише 19 % зі 118 даних народу обіцянок.

Серед невиконаних:

• пустопорожня обіцянка Цимбалюка  притягнути до кримінальної відповідальності всіх винних в розкраданні власності народу;  
• зробити зарплату освітянам не нижчу за 3 мінімальні;
• підвищити мінімальну пенсію одразу після виборів;
• побудувати сучасний сміттєпереробний завод у Львівській області;
• виділити гроші на ремонт будівлі та придбання медичного обладнання центру для дітей з вадами зору «Левеня». І нічого з цього не було зроблено.  

Крім цього, Цимбалюк обіцяв вирішити наболілі проблеми мешканцям різних сіл та містечок, яких так і не виконав: газифікувати село Лозине, знайти гроші для добудови дитячого садка у селі Домажир Яворівського району, провести ремонт дороги в селі Борщовичі Пустомитівського району. Та ще десятки подібних обіцянок, які Цимбалюк давав перед виборами місцевим мешканцям, котрі йому наївно довірилися.

«Батьківщина» Цимбалюка: від любові до франшизи

Як каже народне прислів’я – досвід не проп’єш. Подейкують, що за рекомендацією того ж Леоніда Кравчука Юлія Тимошенко, втомлена підбором керівника ЛОО «Батьківщина», дає згоду на призначення Цимбалюка головою партійної організації. Він гарантував ЮВТ примножити успіхи партії на Львівщині та створити належне фінансове-матеріальне забезпечення структури. Заради нової політичної кар’єри Михайло Михайлович офіційно  вперше стає членом політичної партії.

Маючи давні традиції, розгалужену структуру та немало прихильників на Львівщині партія непогано провела кампанію на місцевих виборах. Однак не вдалося вирішити головного стратегічного завдання, яке Тимошенко поставила перед Цимбалюком: відновити діяльність фракції у Львівській міській раді. Попри те, що «Батьківщині» вдалося отримати фракцію і в обласному парламенті та посаду першого заступника голови Львівської обласної ради, ці результати були скромнішими, а ніж у минулих виборчих кампаніях. Перехід на роботу до парламенту змістив центр зацікавлень Цимбалюка. Його більше цікавили київські владні пагорби та піар у центральних ЗМІ, ніж захист інтересів пересічного львівського виборця.

У зв’язку з цим на сьогодні Цимбалюк фактично провалив партійну роботу на Львівщині. Як розповідають однопартійці нардепа, вже практично рік не  проводилося  засідання обласного бюро. Ще влітку 2024 року відповідно до статуту партії закінчилися повноваження Цимбалюка, як голови обласної партійної організації. Але з невідомих причин обласна партійна конференція з цього питання не скликається. Більше того, у Львівській обласній раді Михайло Цимбалюк  фактично втратив контроль над фракцією «Батьківщини».

Останньою краплею стало голосування за недовіру голові Львівської обласної ради. Під час закулісних політичних домовленостей Цимбалюк гарантував нардепу Олегу Синютці, що його фракція стовідсотково не голосуватиме за недовіру голові облради Ірини Гримак. Але його власна фракція у повному складі проголосувала за відставку Гримак, а проти голосував лише один представник партії – перший заступник голови обласної ради Євген Гірник. 

І очевидно, що причини такого плачевного менеджменту криються в організаторських здібностях Цимбалюка: як людина військова, силовик є вмілим керівником в умовах тоталітарно-олігархічної системи, але в умовах демократії чітко виявляється його нездатність слухати людей, брати участь у відкритих дискусіях, реагувати на критику, публічно відстоювати свої позиції, аргументувати їх не з позиції сили, а з позиції здорового глузду та інтересів громади.

Усе це призвело до цього, що фактично Цимбалюк втратив авторитет серед однопартійців Львівщини. Більше того, сьогодні лідерка «Батьківщини» перебуває в активному пошуку нового очільника обласної партійної організації, натякаючи, що пора Михайлу Михайловичу сконцентруватися на роботі в комітеті ВРУ та піти на заслужений відпочинок. Нещодавно, відвідуючи Львів, Тимошенко зустрілася з жіночим партійним активом, не запросивши на цю зустріч Цимбалюка.  Партію фактично залишив навіть перший заступник голови Львівської облради Євген Гірник, котрий здійснив публічний політичний демарш. Цимбалюк нічого кращого не придумав, як спробувати залякати колишнього соратника Гірника ймовірною мобілізацією. Генерал оголосив пресі, що нібито Гірник подав у відставку через проблеми з родиною та здоров’ям, а також можливу мобілізацію в ЗСУ, примушуючи колегу, таким чином, зважитися на такий крок: «Він може добровільно мобілізуватися до лав ЗСУ, де зможе себе проявити на фронті не гірше, ніж в обласній раді. Після відставки Гірник втрачає право на відстрочку від мобілізації» – цинічно заявив Цимбалюк. Хоча сам генерал добровільно в армію чомусь не поспішає, попри те, що в ЗСУ відкрита дорога для добровольців, та ще й таких титулованих офіцерів. Представники громадськості назвали такі спроби Цимбалюка вплинути на однопартійця за допомогою мобілізаційного тиску – «феноменально гидкими та безпорадними».

Своїми діями колишній регіонал Цимбалюк розсварився з партійним ядром і фактично розвалив львівський осередок «Батьківщини», який дедалі більше маргіналізується під його керівництвом. Пліткують, що сьогодні керівництво «Батьківщини» перебуває в активних пошуках покупця франшизи на львівський партосередок. Називають різні прізвища. Серед найпоширеніших – підприємця, мецената Олександра Свіщова, який є близьким товаришем львівського олігарха Григорія Козловського. До речі, Михайло Цимбалюк частий гість спортивних заходів, які організовують згадані особи за участю своїх підопічних команд: ФК «Рух» та ватерпольного клубу «Динамо».

Як зауважують політичні оглядачі, Цимбалюк також постійно голосує так як кажуть у «Слузі народу», а вони взамін його випускають на Зомбімарафон, де він успішно маніпулює свідомістю глядачів та виборців. Як перший заступник голови відповідного парламентського комітету Цимбалюк весь час говорить про підняття пенсій, соцвиплат, а насправді йдеться лише про їх індексацію.  

Цимбалюк говорить про європейські цінності та важливість підтримки міжнародних партнерів,  а днями він підписав подання до Конституційного суду України щодо визнання неконституційним проведення конкурсів у державні органи за участі міжнародних експертів. 

Цимбалюк говорить про підняття пенсій для простих людей, мовляв «пенсія 2300 –  це несправедливо. Завдання держави –  відрегулювати цю ситуацію», а насправді підписав подання до КС України з проханням перевірити щодо конституційності скасування перерахунку залежно від зарплати пенсії тих парламентарів, які отримали виплати до 2017 року. Це може призвести до зростання пенсії народного депутата у середньому з 17,8 тис. до майже 29 тис. грн. Якщо Конституційний суд погодиться з вимогами нардепів, вони через суд зможуть зобов’язати Пенсійний фонд доплатити сотні тисяч гривень. 

Цимбалюк говорить, що підтримує кандидатуру  Костіна на посаду Генпрокурора, хвалить його: «Генеральний прокурор України Андрій Костін –  фаховий юрист, добросовісно ставиться до поставлених завдань та користується авторитетом серед правоохоронців та депутатів, виважена особистість». А насправді сам не голосува ЗА . 

Ще одна відверта брехня з уст нардепа-батьківщинівця: «Понад 90 відсотків українських військовослужбовців курять. Наступного року ціна однієї пачки цигарок зросте приблизно на 40 гривень. Оскільки акцизи будуть привʼязані до євро і поступово наближатися у своєму обсязі до мінімальних вимог ЄС».  Насправді він захищає не військових, а олігарха Козловського, на футбольних матчах команди якого Цимбалюк є частим гостем.

І таких маніпулятивних тверджень у висловлюванні Михайла Цимбалюка немало, ціле медіадослідження можна писати. А наразі генерал-нардеп активно роздумує про свої перспективи у наступних політичних проєктах. Він завжди грає на виграш і з тими хто має реальну владу. Генерал-лейтенант апріорі не може бути в опозиції. Там людям у мундирах завжди не комфортно і багато не заробиш.

Михайло ЦИБУЛЬКО, для Leopolis.news

Фото зі сторінки М. Цимбалюка у Фейсбуці та з provse.te.ua