У ЛНУ ім. І. Франка відбувся вечір пам’яті науковця-археолога Андрія Филипчука, який загинув за Україну

У затишній залі музею цього дня зібралися ті, хто знав Андрія Филипчука, хто з ним зростав, навчався, працював і захищав Україну.

Розпочався вечір пам’яті із молитви за полеглим новітнім Героєм, яку провів священник УГКЦ отець Віталій Барабаш.

Директор Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» Володимир Шелеп, у якого Андрій Филипчук був заступником з наукової роботи, багато цікавого розповів про їх перші роки знайомства та про спільну роботу щодо вивчення історії стародавнього городища Пліснеська, що знаходиться у південній околиці села Підгірці Заболотцівської ТГ Золочівського району.

Щирими та надто сердечними були слова Галини Филипчук – дружини Андрія, якими вона розповідала про її знайомство, про студентські роки разом та спільне сімейне життя. Галина емоційно зазначила, що Андрій був справжнім чоловіком-сім’янином, прикладом для їхнього сина Артура й про те, як їм, із сином, сьогодні його не вистачає.

Рідна сестра Христина Маслянко (Филипчук) добрими словами, повними щирих емоцій, згадала їхні з Андрієм дитячі роки.

Про навчання Андрія Филипчука у школі говорила його класна керівничка Оксана Соловій, акцентувавши увагу присутніх на його стараннях у навчанні, любові до історії тощо. А директор школи, в якій навчався Андрій Филипчук, Тарас Матвейко, розповів про те, як сьогодні шанується пам'ять новітнього Героя серед школярів навчального закладу. Зокрема він наголосив, що на фасаді школи в селі Коропуж Львівського району, де навчався Андрій Филипчук, нещодавно було відкрито таблицю у пам’ять про нього.

Колеги-науковці, зокрема проректор Львівського національного університету ім. І.Франка, доктор історичних наук, професор Володимир Качмар сказав, що серед випускників університету найбільше воїнів-Героїв, які полягли за волю України у новітній російсько-українській війні, є саме випускниками історичного факультету. Також добрими словами про Андрія Филипчука, як науковця-історика, археолога, говорили доктор історичних наук ЛНУ ім. І.Франка Ярослав Онищук, кандидатка історичних наук Наталія Стеблій, науковець Петро Довгань, директор Рятівної археологічної служби, археолог Олег Осаульчук, кандидат історичних наук Богдан Гринюка та інші.

Про участь Андрія Филипчука у створенні Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» розповів головний редактор  журналу «Наша спадщина» Андрій Левик. А голова громадської організації «Підгірці-Шолом» Ігор Кавич говорив про археологічні експедиції під керівництвом археолога Андрія Филипчука, зокрема про розкопки на стародавньому городищі Пліснесько.

Про бойовий шлях археолога, воїна 103-ої бригади територіальної оборони Андрія Филипчука з позивним Сірий, розповідали його бойові побратими.

Також багато добрих слів у пам’ять про Андрія було сказано керівницею туристичної організації «Гал-тур» Ларисою Струс та іншими людьми, які мали товариські та ділові стосунки із ним.

Окрім того, учасники вечора пам’яті Андрія Филипчука переглянули відеомандрівку «Непутівникові історії з Богданом Волошиним» по стародавньому Пліснеську за його участі, та сімейні мультимедійні фото Галини Филипчук, на яких вона зазначила: «Він мав хоробре серце і вільну душу».

Із біографії Героя. Андрій Филипчук – український археолог-славіст, історик, заступник директора з наукової роботи Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», багаторазовий учасник та керівник Пліснеських археологічних експедицій. На початку повномасштабної війни з російськими окупантами добровольцем став до лав 103-ої окремої бригади Сил територіальної оборони ім. митрополита Андрея Шептицького Збройних сил України.

Народився Андрій Филипчук 25 вересня 1989 року у селі Хишевичі Львівської області у сім’ї українських інтелігентів – відомого археолога Михайла Филипчука та інженерки-конструкторки Марії Процах. Закінчив Карапузьку середню школу, теперішньої Великолюбінської селищної громади Львівської області.

Потім навчався на історичному факультеті ЛНУ ім. І.Франка за напрямом «історія» та спеціалізацією «археологія». У 2011 році, у цьому ж навчальному закладі, вступив до аспірантури на кафедрі археології та спеціальних галузей історичної науки й підготував до захисту дисертацію «Археологічні пам’ятки празько-корчацької культури в басейнах рік Прут та Дністер», яку опублікував у 2021 році під назвою «Склавини V-VII ст. на Дністрі і Пруті». У 2015 році він, як науковець-археолог, розпочав свій науково-трудовий шлях в Історико-культурному заповіднику, як заступник директора з наукової роботи.

Працюючи у заповіднику, Андрій Филипчук започаткував наукове видання «Пліснеські старожитності», а також заснував низку серій наукової, науково-популярної та бібліографічної літератури. Він є автором та співавтором понад 150 наукових та науково-популярних праць, серед яких 8 монографій.

У 2019 році Андрій Филипчук взяв участь у реалізації проєкту «3-D модель Давнього Пліснеська», розробив екскурсійний маршрут на території заповідника, сприяв розвитку внутрішнього туризму та проведенню інтерактивних екскурсій. Він був ідейним натхненником створення у Пліснеську скансену – музею просто неба – з відтворенням побуту наших предків-слов’ян.

У перший же день повномасштабного вторгнення російських окупантів до України, Андрій Филипчук, як лицар, став на захист держави – добровільно долучився до лав Збройних сил України з позивним Сірий. Під час проходження військової служби опанував професії бойового медика та навідника СПГ-9 «Спис». Перебував у найгарячіших боях на Луганщині та Донеччині, зокрема: Білогорівка, Миколаївка, Стельмахівка, Кремінна. Восени 2022 року брав участь у боях за звільнення Діброви та Ямполя. Основною мотивацією на війні, за словами його рідних, було гасло: «За кого ми воюємо: за СІМ’Ю, за РІДНИХ, за ДІМ, за УКРАЇНУ».

Поліг український воїн Андрій Филипчук у бою з московськими зайдами 2 лютого 2023 року під містом Кремінна на Луганщині, на 34-му році свого життя. Він посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Михайло ШИШКА, для Leopolis.news

Фото автора