Звільнений з посади голови податкової служби Сергій Верланов не розуміє причин цього рішення Кабінету міністрів і вважає, що його відомство усунуло більшість податкових схем, включно зі схемами навколо ПДВ. Він називає рішення про своє звільнення політичним і переконаний, що за ним стоять творці схем ще від часів Януковича, які хочуть повернути собі стабільне джерело нелегальних доходів. Що ж, у розпорядженні DT.UA є дані, які змушують засумніватися в цих твердженнях Верланова. Бенефіціари компаній ОККО, "Сільпо", "Кернел" і "Агротрейд" цей текст можуть не читати, для них у ньому немає нічого нового.

Наповнення держбюджету — хронічний головний біль останніх років. Хоч би що планував Мінфін, хоч би як знижував планові показники та урізав витрати, держскарбниця поповнюється дуже погано. За три місяці 2020-го, за даними Держказначейства, податкова повинна була зібрати 117 млрд грн, а зібрала тільки 110 млрд, митниця провалилася ще більше — при плані у 85 млрд грн зібрала лише 65 млрд. Підсумок — недонадходження до держбюджету в розмірі 27,5 млрд грн. І, дивлячись на ці цифри, мимоволі дивуєшся тому, що Сергій Верланов із Максимом Нефьодовим не розуміють причин свого звільнення та шукають якісь політичні інтриги в рішенні Кабміну. Про проблеми на митниці DT.UA вже писало. Про проблеми в податковій ми розповідаємо.

У розпорядженні редакції є документи, згідно з якими за особистої участі податківців генеруються мільярди "схемного" податкового кредиту та працюють сотні транзитно-конвертаційних центрів. Понад те, джерело в ДПС підтвердило DT.UA автентичність цієї інформації.

Та для початку трохи теорії. Податковий кредит — це сума, на яку платник ПДВ може зменшити відрахування за цим податком до бюджету. Що більше у вас податкового кредиту, то менше ПДВ ви маєте заплатити. Податковий кредит виникає в кожного платника ПДВ, якщо він щось купив на внутрішньому ринку або імпортував. Логіка проста: коли компанія продаватиме куплене, вона оплатить ПДВ, а кредит сформується в того, хто її товар придбав, допоки цей ланцюжок не дійде до кінцевого споживача, для якого ПДВ уже включено до магазинного цінника. Тобто податок однаково рано або пізно буде оплачений, а кредит вичерпається. Це в ідеальному світі. У реальному світі податковий кредит — це товар, який можна генерувати, підробляючи документи про неіснуючі купівлі, і продавати тим, хто хоче заплатити державі менше, ніж мусить.

На схемі ми показали, як ці махінації працюють в Україні (див. рисунок). Оплата за участь у схемі становить певний відсоток від початкового податкового зобов'язання різним контролюючим органам, які потім усе ділять між собою. Генерують кредит як фірми-одноденки, які створюють кредит із повітря, так і ті, хто працює на ринку тривалий час і для кого створення фіктивного кредиту — не основний, а додатковий заробіток. У кожному разі йдеться про фіктивну поставку неіснуючого товару або послуги. Наприклад, компанія, яка ніколи не закуповувала пшениці, раптом продає її комусь, генеруючи йому податковий кредит на кругленьку суму. Цей хтось і є кінцевим вигодонабувачем схеми, він знизив суму сплати за ПДВ. А якщо так станеться, що зобов'язання з ПДВ стало від'ємним, то цей хтось ще й відшкодує ПДВ із держбюджету. Найбільш очевидна ця схема завдяки товарній номенклатурі, коли умовно закуповуються запчастини, а продаються цвяхи або ж горілка перетворюється на кукурудзу. Це чарівне перетворення одного товару на іншій і називають скруткою.

Описана вище схема вигідна бізнесу з оборотом від кількох сотень мільйонів гривень. Відповідно до наявних у нас документів, на схемах "заробляють" і маловідомі, і великі брендові компанії з мільярдними оборотами, у тому числі агрохолдинги; і секторальні, і мережні бізнеси загальнонаціонального масштабу, включно з мережами АЗС; і вітчизняні, і з іноземним капіталом... танцюють усі! Сума недонадходжень до бюджету з податку після застосування схеми становить близько 11,5–13,5%. Тобто при ставці ПДВ у 20% схема дуже вигідна. І що дуже важливо — неможлива без особистої участі співробітників податкової вищої ланки, які теж можуть бути її бенефіціарами. І коли її керівники розповідають про те, що припиняють схеми з ПДВ, не звільнивши при цьому жодного з власних підлеглих, знайте — точно брешуть!

Крім недонадходжень до держбюджету, схеми з ПДВ шкодять і добросовісним платникам. Якщо через фіктивний ПДВ до відшкодування з держбюджету заявлено виплат більше, ніж згенеровано реально, система автоматичного відшкодування перестає нормально працювати, і з неї в ручному режимі починають виключати реальних претендентів на відшкодування, щоб задовольнити "схемників". Відповідно до даних ДПС, переданих редакції, починаючи від січня 2019-го обсяги доведеного "схемного" податкового кредиту за ПДВ для компаній, які претендують на відшкодування цього податку, збільшилися в чотири рази(!). Невже ні в кого в керівництві служби таке нечуване зростання не викликало закономірних запитань?

Навпаки, за запевненнями С.Верланова, обсяги "схемного" ПДВ уже в березні цього року мали наблизитися до нуля. А найкращим доказом своєї боротьби зі схемами він вважає 100-відсоткове виконання податковою плану наповнення держбюджету 2019-го. Щоправда, купити податковий кредит можна дотепер через телеграм-бот, не встаючи з дивана (ні, посилання не дамо). А план надходжень торік було виконано завдяки тому, що держкомпанії перерахували бюджету не належні 30, а всі 90% свого прибутку.

Справді, податкова служба, яка постійно вдосконалює свою ризик-орієнтовану систему, за ідеєю, повинна блокувати сумнівні операції, не даючи "схемному" податковому кредиту жодного шансу. Але згідно з наявними у нас даними, податкова, навпаки, бере активну участь у махінаціях із ПДВ (див. документ). Як, утім, і різні правоохоронні органи, до яких регулярно передається інформація про схеми та зникає там навіки. Якщо когось зацікавлять наявні в редакції дані, ми готові поділитися, відкривши всю інформацію про компанії та фігурантів. Тільки майте на увазі — ми потім обов'язково запитаємо, як просувається розслідування.

За наявними в DT.UA даними, у лютому цього року в Україні працювали близько шестисот транзитно-конвертаційних центрів. У тому самому лютому завдяки їхній роботі держбюджет недотримав мінімум 4 млрд грн. Наприклад, у Львівській області діяло 40 таких фірм, сума збитків, завданих ними державі, за цей період становила 453 млн грн, у Київській області 111 підприємств завдали країні майже 1 млрд грн збитків, у самому Києві через 127 фірм-"схемників" держбюджет недоотримав близько 400 млн грн тощо. І це тільки за лютий.

Без участі топів у податковій ці підприємства працювати б не змогли. Начальники обласних податкових і Офісу великих платників напевно й у темі і мають частку, адже вони, на відміну від нас із вами, мають необмежений доступ до даних служби, системи електронного адміністрування ПДВ і системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР), яка, за ідеєю, не повинна пропускати "схемників", але пропускає регулярно. А потім ці самі керівники заплющують очі на відшкодування "схемникам" фіктивного ПДВ із держбюджету.

Усі ці електронні реєстри, бази даних, автоматичні реєстри та інше абсолютно не захищені від ручного втручання, а доступ є лише в податківців. Від січня 2019-го, за наявними у нас даними, у системі електронного адміністрування було незаконно сформовано електронний ліміт ПДВ на загальну суму понад 75 млрд грн. І тут мимоволі задумаєшся про те, що Україна справді давно могла б обійтися без підтримки МВФ та інших донорів, якби здолала корупцію хоча б у фіскальній сфері.

Ці 75 мільярдів податкового кредиту, створеного без фактичного придбання, виробництва, імпорту товарів або послуг, були продані підприємствам реального сектору, завдяки чому ті змогли заплатити до держбюджету менше належного. Це не епізодичні махінації, а добре налагоджена система, існування якої без участі керівництва податкової неможливе. І нове керівництво добре подумає над тим, боротися з цією схемою чи очолити її.

У середу уряд, за ідеєю, має призначити нового керівника ДПС за спрощеною процедурою, передбаченою на час карантину. Після його закінчення буде проведено класичний публічний конкурсний відбір керівника. Ми вже були свідками цих відборів і розуміємо, що конкурси в Україні — лише ширма, а на ключові посади все одно призначаються потрібні люди. І що справді цікаво, хто та яким чином контролюватиме роботу нового керівництва, щоб описані нами схеми насправді припинилися. Особливо при зарплаті голови податкової в 29 тисяч гривень на місяць і повної безкарності всіх попередніх керівників служби.

Ми поцікавилися в нового міністра фінансів Сергія Марченка, як він планує забезпечити неповторення зловживань в службі. Він нам відповів так: "Податкова завжди була одним із найбільш корумпованих органів в Україні. Це питання не одного мільярда гривень. Коли йдеться про такі суми, то дуже багато інтересів намагатимуться контролювати систему. Ідеальне рішення — це повна прозорість і відсутність будь-якого людського фактора, але це неможливо. Прозорі процедури і конкурси також не гарантують результату, — були в історії керівники, обрані на прозорому конкурсі... але всі ми пам'ятаємо, чим це закінчилося. Будь-які онлайн-системи також обслуговують люди, тому ризик залишається. Зараз Мінфін отримав можливість разом із ДПС і ДФС проаналізувати, що взагалі відбувалося в системі: чому були порушення порядку доступу до системи, чому були затримки з відшкодуванням ПДВ, чому фіктивний податковий кредит на різних нелегальних майданчиках зараз може купити будь-хто охочий тощо. За результатами цього аналізу ми прийматимемо подальші технічні рішення — як вибудувати систему, щоб виключити можливості зловживань. Також зараз проходить відбір кандидатів на керівників податкової та митниці. І тут питання політичної волі та відповідальності. Для мене ключовим є призначення фахівця, який чітко і досконало розбирається в системі, знає, як перекрити слабкі місця, щоб виключити будь-які можливості для корупції".