Хто поділив 18 га брюховицького лісу

Вісімнадцять гектарів незаконно вилученого лісу в Брюховичах опинилися в приватній власності. Це історія найбільш масштабної схеми із землями в Брюховичах, яка розпочалася ще сімнадцять років тому. Сотні судових засідань, а повернути вдалося менше одного гектару. Та й назвати ці ділянки «лісовими» тепер не можна – на багатьох з них звели приватні будинки, а виселити їхніх мешканців вже навряд чи вдасться.

$500 за сотку

«Головний лікар реабілітаційної лікарні (для хворих інфарктом міокарду) зі здивуванням виявляє бетонну огорожу поруч з лікарняним корпусом. Будівництво розпочато, на деревах з’являються мітки під вирубку», – так пригадувала у 2005 році брюховицьку історію із лісом колишня депутатка Львівської міськради Віра Лясковська, якої вже немає з нами.

За рік до того, у 2004 році, Брюховицька селищна рада, якою керував Іван Сало, незаконно вилучила 19,1 га з лісництва і віднесла їх до земель селища, хоча такі ділянки не можна вилучати без дозволу Кабміну. Майже 18 гектарів лісових ділянок одразу ж передали в оренду компаніям «Буддизайн» і «Новобуддизайн».

Прокурор прийшов на засідання сесії із протестом, а «брюховицькі депутати разом із виконкомом на чолі зі своїм головою просто втекли з приміщення ради, залишивши одну секретарку. На таємному засіданні Брюховицька селищна рада відхилила протест прокурора», – згадувала Лясковська.

Проти вилучення ділянок не заперечував теперішній керівник Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства Анатолій Дейнека (на той момент гендиректор ДЛГО «Львівліс») і тепер вже екс-директор Львівського держлісгоспу Роман Дудич.

Пізніше землю продали орендарям –  компаніям «Буддизайн» і «Новобуддизайн». Щоправда, це сталось не відразу через розпочате розслідування і позови прокуратури.

Але вже у 2008 році вони стали власниками ділянок за дуже скромною ціною – одна «сотка» обійшлася в 2,9 тис. грн ($500 за тодішнім курсом НБУ). Продаж відбувся завдяки рішенням мукачівських (!) суддів. Вони задовольнили позови мешканців Мукачево Вячеслава Гасинця та Володимира Луцьо, які вимагали від фірм «Буддизайн» і «Новобуддизайн» виконати попередньо укладені угоди про продаж.

Вячеслав Гасинець в суді стверджував, що уклав попередній договір із «Новобуддизайном» про продаж йому 20 «соток» землі в Брюховичах, які компанія планувала викупити у селища. Сьогодні в розмові із журналісткою «Наших грошей. Львів» Гасинець вже не зміг пригадати, ні з ким судився, ні чому.

«Я вже то не пам’ятаю, то було дуже давно. Були інтереси, але тим займались юристи. Я вже працюю в іншому місці, а тоді були якісь відношення. Можливо, я хотів купити землю, а може, мої друзі хотіли купити», – каже він.

Де він тоді працював В’ячеслав Гасинець відмовився повідомити. Загалом, згідно з даними YouControl, він на той час був директором товариства «Русинія», яке належало й належить Оксані Балозі, дружині Віктора Балоги. А ще був серед засновників «Редакція газети «Карпатська Україна» і приватним підприємцем. Останні його місця праці – це начальник управління міського господарства Мукачівського міськвиконкому, а тепер – староста Лавківського старостинського округу в тому ж виконавчому комітеті Мукачівської міськради, якою керує Балога-молодший.

Інший позивач Володимир Луцьо також стверджував, що підписав попередній договір із «Буддизайном», який зобов’язався перепродати йому аналогічно 20 «соток» землі. Його контакти нам знайти не вдалося.

Рішення судів потім переглянули, але було пізно – ділянки продали.

«Новобуддизайн» належав Миколі Опанащуку та Марії Зайцевій, а власником «Буддизайну» був Віктор Магазинщиков – це бізнес-партнер екс-начальника обласного управління земельних ресурсів у Львівській області Михайла Лавейкіна.

У 2009-2010 роках обидві фірми ліквідувались, але перед цим перепродали землю новим «добросовісним набувачам».

Карта усіх ділянок, які були продані «Буддизайну» і «Новобуддизайну» із інформацією про актуальних власників та інформацією із судового реєстру

(клікніть на ділянку, аби прочитати інформацію)

Послідовники «Новобуддизайну»

«Добросовісними набувачами» насправді виявились не чужі компанії.

Наприклад, розглянемо «Новобуддизайн». Він продав найбільші наділи фірмам «Самгородок» і «Лазурит-007». Вони пов’язані із засновницею «Новобуддизайну» Марією Зайцевою.

Серед бенефіціарів фірми «Самгородок» ще буквально на початку квітня цього року були Валерій Захарченко, Сергій Свідніцький і Юрій Кутиляк, а «Лазурит-007» – Петро Пасічник і той же Свідніцький.

Зайцева разом із Свідніцьким володіла кількома фірмами, в тому числі «Самгородок», а потім замість неї там з’являвся Захарченко. Після того, як нещодавно імена Свідніцького і Захарченка прозвучали в медіа у зв’язку із цієї історією, – вони зникли з числа бенефіціарів обох фірм.

Але вони досі контролюють понад 6 га, які були продані «Новобуддизайном». А спроби прокуратури повернути ділянки завершилися ще в 2013 році, коли вона програла в касації.

Ще 70 «соток» від «Новобуддизайну» отримав Сергій Музика – колись він мав частку фірми «Торговий дім «Геосистеми», а до того там співвласником був Михайло Лавейкін, екс-начальник обласного управління земельних ресурсів у Львівській області, а фірмою керував його бізнес-партнер Віктор Магазинщиков (це той самий власник «Буддизайну»).

Музика своїх 70 «соток» поділив на сім ділянок, і лише чотири з них залишилися в його власності. Тут в судах перемагає прокуратура. У відповідь на нашого листа у Львівській обласній прокуратурі написали, що рішення вже б скоро мали виконати і повернути землю у власність держави.

Решту теперішніх власників дрібних наділів описувати не будемо через їхню кількість (але ви можете дізнатись все із ТАБЛИЦІ або карти, які ми підготували). Лише зазначимо, що серед власників є Наталія Пакіж, дружина колишнього керівника «Львівтеплоенерго».

Послідовники «Буддизайну»

«Буддизайн» продав землю Денису Устюгову, ПП «Галицький достаток» й ТОВ «СервісПЕТ».

Устюгов поділив свою землю на 11 наділів, і суди все ще тривають. У прокуратурі пояснюють це тим, що тільки півтора року тривала земельно-технічна експертиза. В цій справі ще є надія на успіх.

Чого не скажеш про землю, яку «Буддизайн» продав «СервісПЕТ», – тут прокуратура програла касацію ще вісім років тому. Ця фірма належить Мар’янові Говді, а сам «СервісПЕТ» тривалий час був основним власником фірми «Сервісцентробуд», а тепер його контролює Ганна Бокало – це дружина екс-митника Івана Бокала, проти якого в квітні РНБО ввела санкції. Та й проти самої фірми теж.

Певний час із «СервісПЕТ» там співвласницею була і Мар’яна Бокало (найімовірніше, донька екс-митника). І досі вони разом володіють компанією «Укргалич». Тож родину митника та Мар’яна Говду цілком можна назвати бізнес-партнерами. Крім того, Говда був в одному житлово-будівельному кооперативі із раніше згаданим Сергієм Свідніцьким.

Прокуратура програла судові справи про повернення ділянок й «Галицькому достатку». Його власником було ТОВ «Лев», потім Андрій Бойко, а нещодавно став Володимир Онищак.

Саме він керує компаніями, які контролюють Олег Рудницький (екс-заступник начальника головного управління МВС у Львівській області і екс-заступник голови Львівської ОДА) та сини Мирослава Хом’яка (колишній керівник департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації).

Що далі?

Деякі дрібні ділянки продали/дарували кілька разів, нові власники ставали черговими «добросовісними набувачами». А суди нібито в ідентичних справах приймали різні рішення – то задовольняли позов прокурорів, то навпаки.

Згідно з останніми даними, із проданих 18 га у держвласність повернули менше одного гектару.

На деяких ділянках вже звели житлові будинки, чия площа сягає 350-500 кв.м. Наприклад, цей недобудований будинок на фото розташований на двох ділянках, які раніше були одним цілим і належали Оксані Гудзоватій. Кому належить нерухомість, невідомо, як і нові власники землі – в реєстрі така інформація чомусь відсутня.

Натомість ділянку, яка належала Галині Сулим, матері голови Львівської районної ради Андрія Сулими, прокуратура повернула у власність держави, але на ній також стоїть приватний будинок. Поруч є забудована ділянка Лесі Жовток, інспекторки Галицької митниці. Тут суд за землю ще триває.

Будинки на колишніх лісових ділянках, деякі з яких вже повернули у власність держави

А тим часом, крім судових позовів, триває досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Триває, правда, ще з 2013 року, тобто понад сім років. У судовому реєстрі з’являються поодинокі ухвали: «Встановлено, що посадові особи Брюховицької селищної ради, зловживаючи своїм службовим становищем видали рішення, якими вилучили земельні ділянки лісового фонду». Але чи когось покарали? Ні.

Остання така ухвала була ще в 2018 році, прокурор просив суд вилучити документи щодо однієї із ділянок. Провадження не закрили, повідомила без деталей Львівська обласна прокуратура.