«В українській історії немає подій, рівних за значенням тому, що сталось у нас цього року, аналогії до 2022 року я би шукав у 1789 році, коли сталась Французька революція, прихід до влади якобінців, коли було скинуто старий порядок. Там було і колосальне напруження французького третього стану, якому також довелось встати на боротьбу проти інтервенції, яку почали європейські монархи. Там ще були елементи громадянської війни, якої у нас немає. Або ж, вдаючись до плагіату з Володимира Зеленського під час його виступу у американському конгресі – це боротьба північноамериканських штатів проти британської корони».

Про це заявив в інтерв’ю «Каналу свіжої історії» політик та громадський діяч Тарам Стецьків відповідаючи на питання відеоканалу.

На його думку, значення цього року виходить далеко за межі української історії.

Російська інтервенція у 2022 році, на його переконання, була логічним продовженням її попередньої політики, і таким дзвіночком мав би стати інциндент на косі Тузла, коли московити спробували захопити цей невеликий острівець поблизу Керчі.

«Це була проба пера, яку ми тоді потрактували як спробу росії втримати Україну у складі так званого ближнього зарубіжжя», – зазначив Тарас Стецьків.

Сам термін «ближнє зарубіжжя» був вигаданий ще адміністрацією Бориса Єльцина, однак проблема у тому, що Захід тоді з цим погодився, не визнавши Україну своєю частиною. Як наслідок, Україна геополітично залишилась у сфері інтересів росії, і власне інцидент став першим проявом путінського стилю нав’язування своєї політики.

Утім, на думку Тараса Стецьківа, відповідь України на Тузлу була адекватною, натомість такого не сталось у 2014 році, хоча певні можливості до жорсткої відповіді були.

«Можливість запобігти захопленню Верховної Ради Криму у 2014 році була, однак на практиці тоді ми отримали війну, яка з різною інтенсивністю триває і досі, – зазначив Тарас Стецьків, – Однак тепер владімір путін зрозумів, що він повинен йти на повномасштабний конфлікт та знищувати Україну. І компромісу у цій війні не буде — на карті світу залишиться тільки одна країна. Тому справжнім результатом війни має стати не просто вихід на кордони 1991 року, а припинення існування російської федерації як імперії, її територіальне переформатування за рахунок принципу самовизначення народів, перехід до парламентської форми правління та децентралізація тих територій, які залишаться в її складі».

При цьому Тарас Стецьків вважає, що основою перемоги України має стати повний розклад російської армії, що примусить її капітулювати без окупації російської території, після чого мають бути запущені процеси її розпаду.