24 жовтня о 12:00 у музеї «Староскварявський іконостас XVI–XVIII століть» (філія Львівського музею історії релігії) презентують проєкт «Музей «Староскварявський іконостас XVI–XVIII століть»: оцифрування пам’ятки, створення інклюзивної експозиції», що реалізується в рамках грантової підтримки Українського культурного фонду.

Про це повідомила наукова співробітниця ЛМІР Олена Малюга.

За її словами, у рамках проєкту оцифрували Староскварявський іконостас XVI–XVIII століть, створили 3D модель храму Святого Архистратига Михаїла. Відбулась «Літня школа іконопису».

Музейні художники, Лідія Григель і Оксана Гірняк, знайомили місцевих школярів, молодь, внутрішньо переміщених дітей з мистецтвом написання ікон. Створено інклюзивну музейну експозицію, в якій розмістили інформаційні банери з детальною схемою іконостасу і QR-кодами. Команда проєкту підготувала аудіогід українською й англійською мовами. Як реалізували цей проєкт, чим важливий він, для чого робили і які завдання ставили перед собою організатори – усе це у підготовленому документальному фільмі.

Староскварявський іконостас – єдиний вцілілий зразок українського сакрального малярства XVI-XVII століть. Знаходиться у дерев’яній церкві святого Архистратига Михаїла у селі Стара Скварява, на Жовківщині.

Сьогодні музей «Староскварявський іконостас XVI–XVIII століть» – філія Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський музей історії релігії». Музей у Старій Скваряві відкрито 2015 року. Відкриттю передувала багаторічна реставраційна, дослідницька та пам’яткоохоронна робота: у 1990-х роках ХХ століття почалася реставрація ікон, деякий час іконостас експонувався в приміщенні «Львівського музею історії релігії», проте інтер’єр музею не давав можливості експонувати іконостас в цілості.

Здійснена у 2010-2015 роках реставрація церкви Святого Архистратига Михаїла та дослідження, котрі передували реставрації, дали можливість стверджувати, що церква є найстарішою датованою дерев’яною церквою України і походить з 1508 року, що засвідчено написом на північній стіні храму.

Розміщення іконостасу в храмі, у якому він перебував початково, і відкриття музею дало можливість бачити комплексний твір в автентичному інтер’єрі, де пам’яткою є не лише іконостас, але й приміщення в якому він експонується. Найцінніша частина іконостасу – ікони Перемишльської іконописної школи XVI століть, а також, ймовірно, роботи відомого українського іконописця доби бароко Івана Рутковича.

Leopolis.news