Демобілізація-2023. Хто може звільнитися з військової служби та кого можна мобілізувати знову

Загальна мобілізація та воєнний стан в Україні тривають з 24 лютого 2022 року. Правила щодо звільнення під час воєнного стану стосуються всіх військових строкової та контрактної служби а також, військових по мобілізації. Законодавством визначено, що термін служби під час воєнного стану відрізняється також.

В 2023 році змінили терміни служби для деяких категорій військовослужбовців. Крім того, в Україні приводять до відповідності закони щодо військової служби та мобілізації, тому змінюють підстави щодо звільнення та формулювання деяких статей законів.

Звільнення військових ― коли можуть мобілізувати знову

Звільнення військовослужбовців відбувається у відставку або у запас, виходячи з підстав звільнення та стану здоров’я:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Військові, які йдуть у відставку не підлягають мобілізації, оскільки перестають бути військовозобов'язаними ― їх виключають з військового обліку.

Військові, які звільняються у запас залишаються військовозобов'язаними й їх стосуються всі закони та правила щодо військового обліку, призову, мобілізації та служби в запасі.

Якщо військові, звільнені в запас, не досягли граничного віку перебування у запасі й втратили право на відстрочку від мобілізації, вони можуть бути мобілізовані по повістці або добровільно, якщо за постановою ВЛК визнаються придатними до військової служби.

Стаття 32 закону Про військовий обов’язок і військову службу передбачає, що військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Звільнення з військової служби ― хто має право

Законопроєкт № 8169 вніс комплексні зміни до закону України Про військовий обов’язок і військову службу. Зокрема, дозволив звільняти у запас військових, яких ВЛК визнає тимчасово непридатними із дообстеженням через 6−12 місяців. Після дообстеження після 6−12 місяців вони знову проходять ВЛК.

За постановою ВЛК такі військові можуть або бути знову повернуті на військову службу в дійсному статусі чи в статусі обмежено придатного, або виключені з військової служби ― якщо стан або хвороба підпадають під пункт а) Розкладу хвороб щодо ступенів захворювань.

Під час воєнного стану військові можуть звільнитися за такими підставами:

1) за станом здоров’я ― на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців;

2) через досягнення граничного віку несення служби;

3) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

4) за сімейними обставинами;

Найбільше підстав для звільнення військових ― за сімейними обставинами.

Звільнення за сімейними обставинами:

• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• узв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• військовослужбовці, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Звільнення з військової служби контрактників

Для військових, які служать за контрактом та для мобілізованих військових частково співпадає частина підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану.

Крім основних чотирьох категорій, військові за контрактом мають право на звільнення за власним бажанням ― якщо вони громадяни або піддані іншої країни.

Військові контрактної служби не можуть звільнитися, якщо:

• у них є дружина (чоловік) з інвалідністю;
• один із батьків (своїх чи дружини/чоловіка) є особою з інвалідністю I чи II групи;
• на утриманні військовослужбовця перебуває троє і більше дітей віком до 18 років. У разі якщо частина дітей народжені в іншому шлюбі і проживають з матір'ю, то факт їх утримання підтверджується довідкою про сплату аліментів на рідних дітей.