Цієї неділі о 21:00 на телеканалі «1+1 Україна» відбудеться суперфінал європейського сезону «Голосу країни-13». Новий сезон знімається у Варшаві за підтримки польських партнерів та на їхніх потужностях і покликаний підтримати український народ, який демонструє силу свого духу та талант по всьому світові. Третім до фінального прямого етеру сезону пройшов Михайло Панчишин, відомий як Ptashkin, команда Артема Пивоварова. У свої 25 років чоловік уже є ветераном війни, брав участь у звільненні Ірпеня та воював у Бахмуті. Під час бойових дій Михайло отримав контузію, частково втратив слух і був комісований за станом здоров’я. Під час служби захисник вирішив присвятити свою творчість усім українським воїнам та, як він сам каже, стати голосом невідомих героїв, що впали в боях. Михайло Панчишин дав ексклюзивне інтерв'ю, у якому більше розповів про повернення до цивільного життя та свій меседж на проєкті «Голос країни».

Хто вам допоміг прийняти рішення прийти на «Голос країни», і хто вас підтримує зараз по той бік екрану?

Мій побратим, продюсер та найкращий друг Іоанн, з яким ми ще до війни вирішили разом створювати українську музику. Разом ми створили цілий альбом пісень, написаних у прифронтових зонах і нам захотілось, щоб одна з них зазвучала на «Голосі країни». Можна сказати, що пісню «Невідомий герой» написали солдати. Я насправді довго сумнівався чи варто брати участь у цьому сезоні, тоді я якраз мав проблеми з голосом, але Іван мене підтримав і допоміг прийняти правильне рішення. Також дуже підтримала моя команда, з якою ми вже давно працюємо на студії. А по той бік екрану мене зараз підтримують батьки, друзі, хлопці «бойові бобри» та багато інших військових структур.

Чи важко було повернутись на сцену після тривалої перерви і що допомогло втягнутися у процес?

Насправді було дуже важко вийти на сцену після довгої перерви, це правда. До «Голосу країни» я декілька місяців їздив з концертами до наших хлопців у різні бойові структури для підняття їхнього духу, звичайно, «Голос країни» – це зовсім інша сцена, але цей досвід був корисним. Вже після першого виступу я зітхнув з полегшенням, зрозумів, як все влаштовано, як працює звук і так далі. Я вважаю, що доволі швидко інтегрувався у проєкт.

У вас з Артемом буквально одразу з’явився сильний зв’язок, які поради він вам дав та чому встиг навчити за цей час?

Дійсно, цей зв’язок виник, бо ми з Артемом однодумці в плані музики. Ми обоє виросли на культурі рокерів і нас таких насправді дуже мало. Тож, коли ти зустрічаєш однодумців, бачиш футболку з мерчу улюбленої групи, наприклад, одразу виникає відчуття, що є щось, що вас об’єднує. Це нас і об’єднало з Артемом – спільні смаки та ідея відродити рок-музику в Україні.

Найкраща порада, яку мені дав Артем - це трохи себе пожаліти, розслабитись і не поспішати. Наприклад, пару тижнів не фестивалити і зібрати сили для нового етапу на “Голосі країни”. Він показує мені зовсім інший, новий для мене стиль життя.

Що ви думаєте про нові правила цього сезону, а саме крос-батли?

Мені подобаються крос-батли, бо цей етап дав можливість познайомитися і зблизитися з усіма командами. Також мені до вподоби відсутність конкуренції всередині своєї команди, адже ми не змагаємось одне з одним. Кожен учасник моєї команди підтримує мене, вони дають поради не тільки професійні, а й дружні. Я стараюсь теж підтримувати кожного з них.

Ви є голосом усіх невідомих героїв, яким є ваш основний меседж?

На жаль, людям притаманно все швидко забувати. Хочеться, щоб люди пам’ятали про героїв, про те, що вони зробили для кожного з нас. Я хочу, аби люди зрозуміли, що до ветеранів війни треба ставитися з повагою та розумінням, допомагати, якщо є потреба, а не осуджувати.

На фоні ПТСР, поранень і так далі, може виникати багато життєвих ускладнень, тож треба, аби люди підтримували таких героїв, адже я бачив на власні очі, яку ціну вони платять.

Багатьом військовим після комісування важко повернутися до цивільного життя. Що ви можете порадити військовим, які повернувшись не знають, як знову віднайти себе?

Ця порада для рідних та близьких людей, які знаходяться поруч з комісованими військовими. Перші півроку найважчі, рідним потрібно чимось зайняти ветерана, пропонувати різні хобі, заняття і так далі. Спочатку це все буде йому не цікаво, але продовжуйте пропонувати, аби людина не загнала себе у депресію. Якщо ці перші півроку нічого не робити, то можна зійти з розуму, прокручуючи в голові спогади з фронту. Ветерани мають постійно відчувати себе потрібними.

Про що ви мрієте зараз для себе?

Я хочу, щоб мій меседж дійшов до людей та знайшов відгук у їхніх серцях. Я мрію, щоб слава наших героїв неслася і передавалася, як легенда, з покоління в покоління. Я хочу, щоб те, що я кажу, мало сенс, щоб усі люди дійсно підключилися, так ми швидше виграємо цю війну.

Дивіться суперфінал «Голосу країни» у неділю, 29 жовтня, о 21:00 на телеканалі «1+1 Україна».

Розмовляв Маркіян Войтович, для Leopolis.news