Поштовхом до його створення стало рішення Венеційської комісії – дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проєктів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям.

Запровадження змін з огляду на нього – це одна з вимог вступу до ЄС.

Частина із запропонованих нововведень стосується саме сфери освіти. Вона є єдиною, у змінах до якої йдеться тільки про ті мови нацменшин, які є офіційними мовами ЄС. Отже, повністю виключається російська.

Зміни, запропоновані у сфері освіти:

базову та профільну середню освіту представники нацменшин зможуть отримувати рідною мовою, якщо вона є офіційною мовою ЄС;
винятком серед шкільних предметів є українська мова, українська література, історія України та Захист України – вони обов’язково мають викладатися державною мовою;
заклади освіти матимуть змогу розширювати перелік предметів для вивчення українською мовою, зокрема, якщо цього вимагають учні або їхні батьки;
приватні заклади вищої освіти матимуть право вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС, при цьому державна мова має бути обов’язковою окремою дисципліною;
представники нацменшин, які розпочали навчання у школах до 1 вересня 2018 року, зможуть завершити його за новим законодавством.

Перший заступник міністра освіти та науки України Євген Кудрявець у коментарі для «УП. Життя» пояснив, що в нові норми мають на меті покращити мовну ситуацію.

«Ці зміни створюють умови, коли протягом всього навчання буде гарантія того, що діти з нацменшин будуть вивчати українську мову, літературу та історію на всіх рівнях, а потім – складати ЗНО, без якого неможливо закінчити школу.

Наша задача – створити їм умови для вивчення. Далі їхня інтеграція в суспільство залежить вже від інших факторів», – пояснює заступник міністра.

Як він зазначає, близько 35 тисяч дітей в Україні навчаються мовами національних меншин. У 18 тисяч з них освітній процес відбувається румунською, у 15 тисяч – угорською. Серед інших мов – словацька, польська, чеська, болгарська.

«Звісно, ми ведемо активні переговори з Угорщиною, у тому числі з питань освіти. Однак вони також обговорюються й з Румунією, наприклад. Це таке цілісне бачення в діалозі з усіма, не тільки з Угорщиною. Політичних вимог у цієї країни значно більше, ніж освітніх», – стверджує Кудрявець.

Він також зауважує, що запропоновані зміни – це перший проактивний крок України в бік результату побудови добросусідських відносин у європейському товаристві.

«Звісно, багато норм будуть змінюватися й корегуватися. Це еволюційний процес.

Щодо інших сфер – там також є винятки для російської мови. Але вже зараз готуються правки до першого читання. Я думаю, там буде враховано ширше виключення російської мови», – говорить заступник міністра.

Законопроєкт про нацменшини розкритикував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він зазначив, що окреслені зміни «значно погіршать функціонування української мови».

«Вважаю, що в цьому законопроєкті суттєво послаблено гарантії прав представників національних меншин на навчання державною мовою в закладах освіти», – написав Кремінь.

Він подав до Верховної Ради відповідні зауваження. Зокрема, у них мовний омбудсмен зазначив, що через запропоновані зміни представники нацменшин не зможуть вивчити українську мову на належному рівні.

«...фактично поверне ситуацію у сфері освіти до періоду до 2017 року, коли в окремих регіонах України значна кількість здобувачів освіти навіть не володіли державною мовою на рівні, необхідному для складання ЗНО, про що свідчать відповідні офіційні дані.

Така ситуація матиме наслідком повернення на рівні вищої освіти до системи, яка має сегрегаційний характер, на неприпустимості чого так само наголошує Конституційний Суд України», – йдеться у документі.

Ексзаступник міністра освіти та науки, віцепрезидент з бакалаврських програм КШЕ Єгор Стадний у коментарі для «УП. Життя» сказав, що вбачає у новому законопроєкті загрозу.

«В освіті він пропонує повернути нас до стану речей, який був до 2018 року, коли приблизно 15-20% учнів у Закарпатській та Чернівецькій областях навчались від першого і до останнього класу румунською або угорською мовами.

Я не зовсім розумію, навіщо треба було 5 років відстоювати українські позиції та доводити партнерам в ЄС, що ці діти мають потім проблему з інтеграцією та реалізацією своїх прав в Україні. Проблема ж нікуди не ділась, як її будуть тепер вирішувати? Ну і друге питання більш прозаїчне: це, очевидно, поступка Угорщині, а Угорщина за це перестане бути рупором Кремля в ЄС?», – ділиться думками Стадний.

Інші зміни, які пропонують законопроєктом, стосуються мов усіх нацменшин. Однак до російської їх можна буде застосувати лише через п’ять років після закінчення воєнного стану.

Йдеться про:

створення спеціальних книгарень, в яких частка книг мовами нацменшин має бути не менш ніж 50%;
проведення культурно-мистецькі заходи та заходи із відзначення пам’ятних дат, пов’язаних з історією нацменшин, їхніми рідними мовами;
зміни норм у медіа – частка української мови у мовників нацменшин має складати не менш ніж 30%.

«Будуть знівельовані норми щодо обов’язкової частки книг державною мовою для видавців та книгорозповсюджувачів. Також суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо через зміни до визначення українськомовної програми та поширення преференцій, передбачених для мов корінних народів, на всі без винятку мови національних меншин.

Крім того, запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на 5 років після скасування воєнного стану не є адекватним запобіжником від російщення», – прокоментував законопроєкт Кремінь.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news