Україна і Німеччина розвивають співпрацю в галузі професійної освіти. Нещодавно освітні делегації Львівської та Донецької областей відвідали федеральні землі Саксонію та Бранденбург.

Робочий візит відбувся відповідно до проєкту «Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України», який впроваджує GiZ Ukraine за дорученням Уряду Німеччини. Нагадаємо, що 23 березня цього року Львівщина стала пілотною областю для цього проєкту.

Програма робочої поїздки була сформована таким чином, щоб якнайповніше ознайомити українців зі специфікою діяльності органів влади найсильнішої держави Європейського Союзу, місцевих закладів професійної освіти і центрів карʼєри. Міжособистісне спілкування та майбутні спільні проєкти – це також складові міжнародної співпраці.

«Німеччина – дуже добре впорядкована технологічна країна. Це стосується і професійної освіти. Тому такі візити – це завжди поява нових можливостей та ідей, які хочеться реалізувати у себе. Зокрема, ми домовились із німецькими партнерами, що вони допоможуть нам створити на Львівщині науково-практичний центр з гутництва. У нас цей спосіб виготовлення виробів зі скла відомий понад тисячу років, але, на жаль, це ремесло нині відмирає, і в Україні залишилось дуже мало майстрів з гутництва. У Німеччині навпаки, тому їхня підтримка у цій справі нам не завадить», – коментує директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска.

Другий напрямок спільної діяльності – це підготовка фахівців, які знаються на технологіях, де в якості джерела енергії використовується водень.

Нагадаємо, що Львівська ОВА фінансує інноваційний проєкт Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України (обсяг фінансування 625 тис. грн). В рамках цього проєкту має бути розроблена методологія дослідження впливу водню на інтенсивність корозії трубних сталей.

Річ у тому, що Європі розглядається можливість перейти на зелений водень як ключовий енергоносій. Відтак, розвинута газотранспортна інфраструктура Львівщини могла б бути використана як складова мережі водневих трубопроводів.

«У Німеччині в профтехосвіті готують фахівців, які працюють з відповідною технікою, і ми хотіли б перейняти їхній досвід, щоб за потреби запропонувати економіці відповідних фахівців», – розповів Олег Паска.

«Окрім того, попередньо ми домовились налагодити співпрацю між кафедрою астрофізики фізичного факультету ЛНУ і німецьким центром астрофізики, який відкривається у місті Герліці, де ми також побували», – додає він.

Також йдеться про взаємодію у справі розширення професійних компетенцій. Мета – довести підготовку фахівців з окремих спеціальностей (сантехнік, електрик) до того рівня, який є в Німеччині. Форма реалізації – створення на Львівщині сучасних навчально-практичних центрів, на що наступного року буде виділена субвенція з Державного бюджету.

«Звичайно, такі напрямки, як робототехніка і машинобудування в Німеччині розвинуті набагато сильніше, ніж в Україні. З іншого погляду, нам приємно було почути від німецьких колег, що, за їхніми оцінками, дистанційна освіта та цифровізація в Україні на досить високому рівні.

Також нас зворушило те, як німці підтримують Україну у війні з росією. Вони усіляко допомагають українській громаді, нашим переміщеним громадянам, наймають фахівців для роботи з українськими дітьми, які зазнали психологічних травм, сприяють тому, щоб українці відкривали свої пекарні та майстерні, а серед волонтерів є багато німців-пенсіонерів. Солідарність німців щодо підтримки українців насправді вражає і за це їм велика шана», – сказав Олег Паска.

Водночас начальник відділу інновацій, професійної, фахової передвищої та вищої освіти Іван Пикус, який також перебував у Німеччині у складі делегації, зосередив свою увагу на тому, як відбувається трансформація німецького вугільного регіону Лужиця. Тут планують до 2038 року повністю відмовитися від видобутку бурого вугілля, а на місці колишньої відкритої шахти у Вайсвассері створили озеро завбільшки 960 га. І тепер довкола нього постають готелі, розвивається туристично-відпочинковий сервіс. Тим часом сам регіон переходить на альтернативні джерела енергетики: ВЕС, ГЕС, сонячні панелі, теплові насоси.

«Зрозуміло, що за цим інноваційним напрямком в професійній освіті навчаються студенти вже з десяток років», – наголошує Іван Пикус.

Водночас у регіоні ще залишаються працюючі шахти, які у найближчій перспективі хочуть закрити, а це додаткові виклики. І один з найголовніший з них – запобігти втечі людей з невеликих містечок, де закриваються містоформотворчі підприємства.

Чому цей досвід важливий для Львівщини?

Як відомо, Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Відтак, Міністерство розвитку громад і територій має розробити Національну програму справедливої трансформації вугільних регіонів. Планується, що шахти Червоноградського району будуть закритті з поетапним переходом на альтернативні джерела енергії та перенавчанням працівників і незайнятого населення. На цьому етапі роль закладів професійної освіти є вкрай важливою, яка має готувати спеціалістів та фахівців для нових галузей економіки. У тісній співпраці з бізнесом.

«Німецькі роботодавці беруть активну участь у розвитку закладів професійної освіти. Вони організовують дні відкритих дверей, ярмарки, літні табори. Також значну роль відіграють німецькі торгові та ремісничі палати, які проводять щорічні опитування і приймають з роботодавцями підсумкові заміри знань і навичок», – підкреслює Іван Пикус.

Воднораз, за словами Івана Пикуса, ключовими галузями промисловості (в цих німецьких землях) залишаються машинобудування, залізничне та автомобільне будівництво. Це має своє підтвердження, коли бачиш, спеціалістів з яких професій готують тутешні профтехи. До того ж вони мають неймовірні майстерні та лабораторії з найсучаснішим обладнанням. Дуже вражає ґрунтовний підхід та увага до деталей під час навчання.

До слова, так скрупульозно, як німці, автомобілі, вочевидь, більше не вивчає ніхто. Велика увага до електричної мережі і комп'ютерної діагностики, безліч стендів, кожен двигуни, що на стенді, можна завести, спеціально спроєктовані авто, коли за прозорим склом видно, як працюють усі вузли та механізми. Вже років вісім у німецьких закладах профтехосвіти вивчають електромобілі.

Розповідає Іван Пикус: «Особливо вразив професійно-технічний центр Галлінхен у місті Котбусі. Навчається понад 600 здобувачів освіти. Надзвичайно круте гасло закладу: «Ми знаємо, що робимо»!

Величезна увага приділяється промоції. Ми побачили «голлівудські» відеоролики про професії, які транслюють на ТБ і у соцмережах. Є затверджена стратегія розвитку закладу на 10 років, а контракт у директора є безстроковим і немає обмежень по віку до такої посади. Пріоритет - планування і раціональність у всьому!».

На звершення додамо, що учасники візиту висловили велику подяку програмній директорці GIZ Еліз Віжʼє, а також команді GIZ Ukraine і регіональній координаторці проєкту Галині Литвин за змогу на власні очі побачити, чим живе професійна освіта Німеччини.