Результати міжнародного освітнього дослідження PISA-2022, які з’явилися наприкінці 2023 року, засвідчили, що з 2018 року в українських 15-річних підлітків значно впав рівень знань.

Лише 58% українських учнів досягли принаймні базового рівня математичної грамотності, 59% – читацької грамотності та 66% – природничо-наукової грамотності.

Про можливі неочевидні причини такої тенденції в інтерв’ю для «Української правди. Життя» розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

Читацька грамотність

За даними дослідження, українські 15-річні підлітки за рівнем читацької грамотності відстають від своїх однолітків з країн Організації економічного співробітництва та розвитку на 2,5 роки.

ОЕСР – це «клуб успішних країн», які є організаторами дослідження. До нього входять 37 держав, зокрема США, Велика Британія, Німеччина та Франція.

Вакуленко зауважила, що причиною цього міг стати психологічний стрес, навантаження та відсутність сформованих навичок концентруватися на великих текстах.

«Підліток, який доволі довго перебуває в глибокому стресі, прочитавши перший текст, може забути його зміст, поки працюватиме з наступним; неправильно зафіксувати ключові ідеї тощо», – пояснила вона.

За словами фахічині, у світовому контексті зниження читацької грамотності є наслідком перебування в цифровому світі коротких повідомлень і відмови від довгих повноцінних текстів.

Природничі науки

Попри те, що українські підлітки мають кращі результати із природничих наук, від своїх однолітків з країн ОЕСР вони відстають на 1,5 року.

Як зазначила Тетяна Вакуленко, у школах існують проблеми з експериментальною частиною вивчення природничих наук.

«Нашим учням складно розуміти обов'язкові етапи експериментів, зокрема, у дистанційному форматі, адже потрібне залучення учня до процесу і спостереження. Але навіть у закладах, де навчання відбувається очно, часто експериментів вкрай мало.

Є прекрасні віртуальні експерименти, лабораторії, які можна ефективно використовувати, особливо, якщо інших варіантів немає. Але якщо є хоча б якийсь шанс проведення очних експериментів, ним треба скористатися», – наголосила вона.

Математика

У галузі математики розрив між українськими підлітками та їхніми однолітками з країн ОЕСР також становить 1,5 року. Крім того, в нашій країні спостерігається світовий тренд, в якому кращі результати з цього предмету показують хлопці.

«Недостатньо популяризуються математичні, інженерні професії серед дівчат. Недостатньою є й інтеграція дівчат до гуртків, які стосуються робототехніки, конструюванню механізмів, приладів тощо.

Програмування, ІТ-інжиніринг популярні в Україні, але не завжди дівчат і хлопців у них пропорційно рівна кількість. Часто хлопців дещо більше. Важливо показувати, що це класні професії для жінок. Там можна досягти успіху, самореалізуватися, отримувати гідну заробітну плату і визнання», – пояснила Вакуленко.

Однак у 2018 році помітної різниці між дівчатами та хлопцями з математики не було. Очільниця УЦОЯО вважає, що причиною її збільшення можуть бути дистанційні формати навчання та війна.

Соціально-економічний статус родини

У рамках PISA-2022 досліджували й вплив низького соціально-економічного статусу родини на успіхи дитини у навчанні. Згідно з результатами, в Україні такі учні мають вищі шанси досягти базового рівня з математики, аніж підлітки у Грузії, Польщі, Болгарії та Молдові.

«Діти з родин з нижчим соціальним і економічним статусом мають менше шансів відвідувати гуртки, присвячувати достатньо часу навчанню, тому що часто вони допомагають батькам з роботою або самі вимушені працювати, щоб частково підтримувати родину.

Щоб боротися з цим, потрібно створювати безоплатні гуртки для всіх категорій учнів. Заклади освіти мають залучати вчителів, які можуть організовувати позашкільні активності; створювати різні за складом класи, де обов'язково є сильні учні, які можуть стати рольовою моделлю і прикладом», – зауважила очільниця УЦОЯО.

Водночас, як показало дослідження, в Україні є близько 10-12% так званих стійких учнів. Це діти, які походять з родин з нижчим соціально-економічним статусом, однак мають високі результати.

«Тобто низький соціально-економічний статус – не вирок, хоча він і має свій вплив. Будь-яка країна намагається створити такі умови, де це взагалі немає жодного значення, хоча це й ідеалістична картина», – наголосила Вакуленко.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news