Відповідо до нового законопроєкту, ФОПи в Україні сплачуватимуть військовий збір. Зростання податків має забезпечити додаткові надходження до держбюджету, про що Україна зобов’язалася перед Міжнародним валютним фондом, кажуть експерти.

У Кабінеті міністрів України хочуть запровадити військовий збір для приватних підприємців. Про це в ефірі телемарафону розповів голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

За його словами, Міністерство фінансів уже працює над відповідним законопроєктом. Там прагнуть збільшити доходи державного бюджету, щоб він отримав додаткові 44 млрд гривень.

Гетманцев зазначив, що планують також збільшити військовий збір і запровадити такий збір для ФОПів, а також для юридичних платників єдиного податку, певних видів операцій, пов'язаних із нерухомістю та ювелірними виробами.

Не лише військовий збір: які зміни можуть запровадити

Як пояснив Фокусу Олег Пендзин, економіст, член Економічного дискусійного клубу, військовий збір сплачується з доходу фізичної особи. Доходи фізичної особи — підприємця рахуються підприємницькими. На них військовий збір ніколи не нараховувався. Наразі ж у ВР хочуть запровадити новий військовий збір для ФОПів.

Підготовлено законопроєкт, який має на меті введення військового збору для ФОПів, додаткові сплати по операціях з нерухомістю, ювелірними виробами тощо

«На сьогоднішній момент в законодавстві така норма відсутня. Це інновація. Там же не тільки це в якості інновації. Там достатньо багато є інших речей, які пропонують для того, щоб збільшити доходи. На сьогодні ситуація яка: сьогодні є зобов'язання перед МВФ щодо збільшення доходу держбюджету на 44 млрд грн. Підготовлено законопроєкт, який має на меті введення військового збору для ФОПів, додаткові сплати по операціях з нерухомістю, ювелірними виробами тощо. Вже є законопроєкт щодо нерегулярних доходів. Йдеться про доходи репетиторів, таксистів тощо. Наприклад, якщо ви попрацювали вдень, а ввечері сіли і поїхали таксувати… Ви не платите податки з цих доходів, а от вважається, що ці доходи треба буде оподатковувати. Там багато новацій, але поки що це тільки розмови. Ще не обговорюють ні конкретних ставок, ні умов здійснення подібних речей. Це пропозиції на сьогодні фінансового комітету Верховної Ради», — зазначив економіст.

Що саме пропонують у законопроєкті про військовий податок

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай наголошує на зобов'язанні перед МВФ розробити пакет короткострокових заходів мобілізації доходів, які б забезпечили додаткові надходження у 0,5 відсотків ВВП 2024 року.

На своїй сторінці в Facebook економіст надав детальний розбір анонсованого Данилом Гетманцевим підвищення податків.

«Справді, ми зобов'язалися перед МВФ розробити до кінця лютого пакет короткострокових заходів мобілізації доходів, які б забезпечили додаткові надходження у 0,5% ВВП у 2024 році (до речі, якщо брати прогноз МВФ, то це — 38,2 млрд грн, а не 44,2). Важливо, що згідно тексту другого перегляду програми МВФ, ці заходи мали б «запускатися» у випадку виникнення додаткових (sic!) потреб у видатках. На зараз додаткових потреб у видатках ніби немає. Але є потреба профінансувати існуючі видатки в умовах ненадходження зовнішньої допомоги. Не знаю, чи це буде тригером», — написав Гайдай.

Він також проаналізував основні запропоновані заходи щодо можливих нововведень.

За його словами, давно назріле рішення щодо справедливості розподілу тягаря фінансування оборони.

«За моїми розрахунками, запровадження 1,5% військового збору від обороту для третьої групи принесло б біля 10 млрд грн за рік. Не знаю, яку базу та ставку ВЗ розглядають для 1-2 груп, але не бачу там потенціалу для значних надходжень. Всього ЄП у 2023 році вони заплатили біля 5,3 млрд грн», — додав він.

Щодо додаткового військового збору для покупців банківських металів у банків, з першої реєстрації легкових автомобілів в Україні, а також продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірними виробами із золота, платини й дорогоцінного каміння, а також операторів стільникового зв'язку, на думку фахівця, таке нововведення може прийти замість «податку на розкіш».

«Диявол може бути в деталях, але в цілому — зрозуміло. Особливо — для ювелірки, якій раніше контраверсійно скасували пенсійний збір», — додав він.

Підвищення акцизів на пальне до «мінімальних стандартів ЄС», Гайдай назвив «жорстким» і нагадав про чинні акцизи. На його думку, щоб досягнути рівня мінімальних ставок ЄС, акциз для бензину потрібно підвищити на 69% (+6 грн на літрі), для дизеля — на 138% (+8 грн на літрі). «За нашими оцінками, підвищення усіх акцизів на пальне на 50% (+4,5 грн/л бензин та + 3 грн/л дизель) принесло б у бюджет близько 30 млрд грн за рік, з урахуванням еластичності попиту на пальне та пропозиції контрафакту. Підвищення одразу до мінімальних ставок ЄС звісно принесло б більше, але це був би значний інфляційний тиск, та значний стимул для нелегальних виробників та збуту. Думаю, ставки акцизу зрештою підвищать, але помірковано», — надав прогноз Гайдай.

Він також закликав чекати конкретики, адже поки пропозиція щодо військового збору для ФОПів не конкретизована, адже багато чого залежить від ситуації з дефіцитом бюджету і допомоги партнерів.