У Крукеницькій сільській бібліотеці відбулася творча зустріч «Коріння мого роду – вишивання»
https://leopolis.news./post/104867/u-krukenyckiy-silskiy-biblioteci-vidbulasya-tvorcha-zustrich-korinnya-mogo-rodu--vyshyvannya
26/04/2024
Єдність для людей солідного віку молоді та дітей», який діє завдяки активним мешканцям громади. Під час творчого заходу мова йшла стародавню і сучасну українську вишивку, традиції українських родин. Завідувачка бібліотекою Галина Писко підкреслила, що вишивка – це символ, який зберігає наше коріння, ідентичність, це наша історія, давнє мистецтво предків, душа нашого народу.
Присутніх обʼєднала любов до української вишивки, вони розповідали про історії свого роду, яку роль відіграє вишивка в їх житті. А також ділилися своїми здобутками, демонстрували свої вишивки, цікаво було оглядати такі вишиванні речі, що зберігаються у їх родинах з давніх-давен.
Діти підготували вірші і пісні, також принесли вишивки, які зберігаються у їх сім’ях. До дітей долучилися й дорослі, які мають великий досвід у вишиванні. Своїми знаннями, досвідом і ділилися педагоги Любов Дум’як, Олександра Яремко. Пані Люба згадувала, що, коли вивозили цілу сімʼю на Сибір, то брали з собою вишиті сорочки й рушники. Повернувшись із заслання, також привезли з собою все вишиване. Доповнила цю розповідь Олександра Яремко, підкресливши значення вишивки на війні – вишиванки, вишиті дружинами, матерями, залишаються оберегами для наших військових.
Розповідь краєзнавця Ярослава Швеця про хлиплівську вишивку захопила усіх, цікавими були світлини і короткі коментарі до кожної вишиванки, яку зберігають у себе вихідці з села.
Краєзнавець Іван Білас говорив про значення вишивки для учасників УПА, зокрема, й жінок, які, будучи увʼязнені за проукраїнську позицію, вишивали в тюрмах. Цікавими експонатом було вишиване плаття, яке приніс пан Іван, що збереглось ще з часів відбування покарання в тюрмі Євгенії Буньо, звʼязкової УПА.
Подружжя Лариси та Володимира Сютів з Крукенич розповіли про історію своєї родини, значення вишивки в їх сім’ї. Мама пані Лариси майже сто років назад зробила чудову книгу зі схемами вишивання, за якими вишивала й дочка. Пан Володимир навчився вишивати болгарським хрестиком, таку техніку знає не кожна вправна рукодільниця.
Своїми роботами поділилась й староста Любов Кірш. Показала вишитий весільний рушник. Вона вважає, якщо у вишиванку вкладаєш добрі думки й побажання, то вони обов’язково збудуться.
Про нелегку долю і любов до вишивання бабусі (вже покійної) Тетяни Андріївни Рихліцької, зокрема, й церковну вишивку, розповіла у відео внучка Мар'яна Курант.
Майстриня Леся Фучило зачарувала безліччю вишитих картин, сорочок, плать, які вишиває для себе і родини. Юна майстриня Ярина Дум’як, має вже безліч робіт, які вишиває для своїх найрідніших, також для церкви.
Про унікальний музей-побуту та вишивки пані Ганни Біль, який знаходиться на території приватної садиби, дізнались ще більше. Присутні мали змогу оглянути світлини з експонатами, які там зберігаються.
Творчий захід Година спілкування «Коріння мого роду – вишивання» відвідали депутат Мостиської міської ради, заступник голова Яворівської РДА Андрій Тиндик та представниця Координаційного центру при ЛОВА Ольга Швед.
Галина СОРОКА, для Leopolis.news
Фото Галини Писко