«Перш за все дякую усім людям, які присвятили своє життя службі в ЗРВ – основі протиповітряної оборони держави!
Щодня і щоночі захисники та захисниці українського неба докладають максимум зусиль, щоб зробити його чистішим, аби вберегти наших людей і військо від ворожих атак з повітря.
Знайдіть для них кілька теплих слів сьогодні. Надзвичайно важливо подякувати їм за важку працю, за захист і героїзм!», - сказав Олещук.

Зенітні ракетні війська України

Зенітні ракетні війська (ЗРВ) — рід військ у складі Повітряних сил, сухопутних військ і ВМС, призначений для забезпечення у взаємодії з іншими родами військ, протиповітряної оборони важливих адміністративно-політичних центрів, промислово-економічних районів, угруповань збройних сил та інших важливих об’єктів, пише «Прямий».

За даними відкритих джерел, на озброєнні вони мають різні типи зенітних ракетних комплексів з високими можливостями ураження сучасних засобів повітряного нападу в широкому діапазоні висот та швидкостей їх польоту, за різних погодних умов і часу доби.

Відомо, що станом на 2016 рік, зенітні війська зі складу Повітряних сил мали 60 дивізіонів ЗРК: 35 дивізіонів С-300П, 9 дивізіонів С-125, 3 дивізіони С-300В, та 15 дивізіонів ЗРК «Бук».

Історія свята

Варто наголосити, що починаючи з 2011 року наказом Міністерства оборони України встановили, що з 3 липня офіційна назва свята звучить так — «День зенітних ракетних військ Повітряних Сил України».

Найбільш помітно процес скорочення арсеналів ЗРВ почав відбуватися з 1997 року. Тоді до складу ЗРВ входило 160 дивізіонів у складі різних ЗРС та ЗРК. А саме:

26 дивізіонів С-200,
43 дивізіони С-300П,
19 дивізіонів С-75,
12 дивізіонів С-125,
6 дивізіонів С-300В,
27 дивізіонів «Круг»,
23 дивізіони «Бук-М1», 4
дивізіони ЗРК «Куб».

Скорочення чисельності сил та засобів ЗРВ здебільшого, відбувалося коштом виведення з бойового складу окремих зразків ЗРК (С-75, С-125, Круг, Куб), а також завдяки приведенню зенітних ракетних полків С-300П до трьох дивізіонного складу.

У 2006 році, внаслідок подальшого впорядкування організаційно-штатної структури, бойовий склад Зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України включав 58 дивізіонів. А саме:

4 дивізіони С-200,
35 дивізіонів С-300П,
3 дивізіони С-300В,
16 дивізіонів «Бук-М1».

Повідомляється, що у 2007 році один дивізіон «Бук-М1» було продано до Грузії.

На 2008 рік в Україні було розташовано приблизно 10 зенітно-ракетних формувань. На їх озброєнні перебували до 50 зенітно-ракетних комплексів, сотні ракет різної дальності. Зенітно-ракетні комплекси С-200, з радіусом ураження до 250 кілометрів, створювали зони, які перекриваються між собою і повністю захищали територію країни. Окремі міста, промислові та стратегічні об’єкти додатково охороняли зенітно-ракетні комплекси меншого радіуса дії — «Бук», «Оса», С-300.

У 2010 році, до ЗРВ входило вже 57 зенітних ракетних дивізіонів у складі 16 військових частин, а саме: 4 зенітні ракетні бригади та 12 зенітних ракетних полків.

Всього в Зенітних ракетних військах на озброєнні тоді перебувало понад 4000 зразків озброєнь та техніки, з них майже 1000 — основні зразки ЗРК, АСУ, РЛС. До систем керування відносилось понад 15 комплектів автоматизованих систем керування п’яти різних типів. Радіолокаційне спостереження забезпечують понад 30 комплектів радіолокаційних станцій (РЛС) десяти різних типів — виробництва як колишнього Радянського Союзу, так і України (РЛС 35Д6, 19Ж6, 80К6).

До різних ЗРК зберігалось понад 5000 зенітних керованих ракет.

В межах Державної програми розвитку Збройних сил України на період 2006—2011 рр., а також в рамках заходів з покращення боєздатності військ ЗРВ на період до 2015 року планувалося продовжити ресурс та здійснити осучаснення зенітного ракетного озброєння з урахуванням можливостей української промисловості. А саме: до чотирьох С-300П, двох «Бук-М1», одного С-200 за один рік. Також планувалося:

Повернення до бойового складу Повітряних Сил ЗС України та проведення модернізації 9-х дивізіонів ЗРК С-125, а також провести ремонт за технічним станом 3 ЗРК С-300П з баз зберігання і включити ці дивізіони до бойового складу;
Здійснити заходи з покращення тактико-технічних характеристик певних зразків ЗРК та РЛС. Зокрема, провести модернізацію/підвищення автономності застосування ЗРС С-300П шляхом спряження з РЛС 35Д6М (закупівля 16 РЛС та спряження 11 з ЗРК С-300П та 5 з КПС), удосконалення РЛС 5Н84МА (6 комплектів) для ЗРК С-200В, 1Л13МА (10 комплектів) для КП ЗРК «Бук-М1»;
Розробити складові вітчизняного виробництва для зенітних керованих ракет до ЗРК С-300В1, С-300П, Бук-М1, С-200В. А саме — твердопаливні маршеві двигуни, бортову апаратуру наведення. Це мало продовжити ресурсні показники зенітних керованих ракет завдяки виготовленню та заміні окремих вузлів. Особливо гострим було питання заміни пального у твердопаливних ЗКР на аналоги вітчизняного виробництва;
Розробити та налагодити випуску клістронів та підсилювачів високої частоти вітчизняного виробництва. Це мало забезпечити заміну значної кількості несправних приладів НВЧ насамперед для ЗРК С-300П, що дозволить відновити боєздатність 70 % несправних ЗРК;
Модернізувати наявну автоматизовану систему управління (АСУ) як у Повітряних силах, так і у Зенітних ракетних військах — з огляду або на моральну застарілість, або на складність ремонту наявних систем.

Відомо, що розвиток перспективної системи АСУ ЗРВ був пов’язаний зі створенням автоматизованих командних пунктів, де мали встановлюватись АСУ української розробки під назвою «Ореанда-ЗРВ» (як складова АСУ авіацією та протиповітряною обороною «Ореанда ПС» Повітряних Сил у цілому).

Переозброєння на АСУ «Ореанда ЗРВ», як планувалося, надасть можливість автоматизувати рівень взаємодії рішень «Повітряне командування», що вкрай важливо для сучасного швидкоплинного бою з протидії засобам повітряного нападу. Це, зокрема, мало у 2 рази збільшити кількість повітряних цілей/об’єктів, що супроводжуються автоматизовано, та удвічі зменшити необхідний час для автоматизованої видачі цілевказівки (з 10 до 5 секунд).

Для вирішення завдань керування процесом автоматизації на тактичному рівні для потреб ЗРВ після завершення усіх етапів робіт планувалось закупити понад двадцять комплектів «Ореанда ЗРВ» для озброєння КП зрбр, зрп, груп зрдн.

У підсумку ці кроки мали збільшити на 25 % кількість вогневих підрозділів.

Заплановані заходи з покращення боєздатності військ ЗРВ були неодноразово оприлюднені та донесені до громадськості у заявах відповідних посадових осіб Міноборони та Генерального штабу ЗС України. Проте 2011 року ці тези знову були повторені, що зрештою, свідчило про невиконання ключових положень програми.

Проєктом Державної програми реформування Збройних Сил України на 2011—2015 роки, було передбачено заходи із закупівлі нових (модернізованих) зразків ОВТ для потреб Повітряних Сил. На 2011 рік було заплановано провести осучаснення близько 10 зразків ОВТ радіотехнічних військ, капітальний ремонт ЗРК типу С-300 та С-200, виконати роботи з продовження ресурсу зенітних керованих ракет до ЗРК типу С-200, С-300, «Бук-М1».

Проте цього не сталося. Як стверджувалось, з причин обмеженого фінансування Державна Програма розвитку ЗС України та Програми розвитку Повітряних Сил на 2006—2011 роки, була зірвана. Роботи зі створення автоматизованих систем керування — як «Ореанда ПС», так і «Ореанда ЗРВ» — жодним чином не просунулись до рівня, щоб хоч якось вплинути на покращення боєздатності Повітряних сил. Було зірвано виготовлення серійного зразка, проведення державних випробувань та прийняття на озброєння «Ореанда ЗРВ». Бойова підготовка у ЗРВ ПС ЗСУ також зазнала суттєвих змін у бік спрощення.

Події 2014 року пожвавили цей процес, тож у травні 2016 року вже було проведено кінцевий етап державних випробувань АСУ «Ореанда». Рішення державної комісії, до складу якої входило понад 100 військових фахівців, було позитивним.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news