Традицію дзвонарства у Львові додали до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини

https://leopolis.news./post/109206/tradyciyu-dzvonarstva-u-lvovi-dodaly-do-pereliku-elementiv-nematerialno-kulturno-spadshchyny

28/07/2024

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

«Дзвони у Львові – це не лише звуки міста, а і його душа. Це історія та традиції, що передаються від покоління до покоління. Мелодійні звуки сповіщають про найважливіші події в житті міста. Вони використовуються для оголошення релігійних служб, під час весіль, похоронів та інших церковних обрядів. Все це створило багатий репертуар», – йдеться у повідомленні.

Серед мелодій:  

• «Благовіст», що виконується кожного дня перед службою; 
• «Передзвін», що виконується під час освячення пасок, під час святкування Вербної неділі, під час різних процесій, вінчання, хрестин;  
• мелодія для похорону;
• мелодія тривоги, оповіщення про стихійне лихо чи напад ворога.

Відповідальними за дзвони протягом століть були дзвонарі, люди, які зберігали у своїй пам’яті різноманітність дзвонарського мистецтва. Воно рідко фіксувалося в письмових документах. Натомість знання передавалися молоді від майстрів. Нині об’єднання дзвонарів присвячують свій час і зусилля збереженню та відновленню дзвонарства. Крім навичок, пов’язаних з технікою та доглядом за дзвонами, у спільноті передаються і знання, пов’язані з духовними, історичними та культурними цінностями. 

«Звуки дзвонів знайомі містянам з дитинства. Вони формують єдиний культурний та емоційний простір. Це частина ідентичності містян та сентиментальний зв’язок із дзвіницею та її дзвоном, який пробуджує емоції, спогади та досвід, як особистий, так і колективний. 

Дзвони перетворилися з простого засобу спілкування на вираження живої спадщини, а дзвонарство та традиції шанування дзвону стають проявом колективної ідентичності міста Львова», – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що особливістю традиції дзвонарства у Львові є соціальна та міжконфесійна злагодженість, адже дзвонарі сповідують принцип рівності та виконують свої обов’язки у різних конфесіях, формуючи толерантне середовище. 

Перелік нематеріальної культурної спадщини також доповнили:

• традиції приготування та споживання «Засипаної капусти» Львівщини;
• культура створення бойківської писанки булавкою;
• обряд встановлення «Віхи» на Переяславщині;
• техніка вишивки «Городоцький шов» («городоцький стіб») у Львівській області.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news