У середу, 7 серпня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Петро Євстаф’єв, Іван Лісовець, Павло-Нікіта Скачков загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.

Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань, інформує пресслужба Львівської міської ради.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Петро Євстаф’єв (25.08.1982-05.10.2023) Львів’янин.

Навчався у колишній Львівській середній загальноосвітній школі №69 (сьогодні – Ліцей «Інтелект» Львівської міської ради). Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського (тоді – Інститут) за спеціальністю «фахівець з фізичної реабілітації, вчитель фізичного виховання».

Протягом 2005-2009 років працював у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня». Згодом обіймав посади масажиста, інструктора кінезітерапії та інструктора лікувальної фізкультури у місцевому фітнес-клубі. Кандидат у майстри спорту, у вільний час захоплювався спортом та читанням літератури.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Боронив державу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Петра Євстаф’єва залишилися мама, дружина та син.

Іван Лісовець (30.06.1983-25.07.2024) Уродженець села Стоки Львівської області.

Навчався у місцевій Середній загальноосвітній школі. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» (тоді – Інститут). Також закінчив кафедру військової підготовки при університеті.

Понад 10 років пропрацював у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Згодом присвятив себе догляду за хворою матір’ю. У вільний час захоплювався футболом, за словами близьких, був «винятково доброю людиною».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини на південному та східному напрямках у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Івана Лісовця залишилися сестра, племінники, хрещена донька та велика родина.

Павло-Нікіта Скачков («Дич») (04.02.1997-31.07.2024) Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №8 Львівської міської ради. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище інформаційно-комп’ютерних технологій».

Після завершення навчання проходив строкову військову службу у 1121-му навчальному зенітному ракетному полку 169-го навчального центру імені князя Ярослава Мудрого (Навчальний центр «Десна»). За зразкову службу Павлу-Нікіті Скачкову було присвоєно звання «старший солдат».

Працював кур’єром мережі «Domino’s Pizza» та в компанії «Glovo», згодом – у Львівському комунальному підприємстві «Сяйво». У вільний час активно займався альпінізмом та отримав низку нагород. За словами родини, був «турботливим, люблячим сином і братом, веселим і цікавим хлопцем, другом з великим серцем і душею. Мав велику силу волі — був відважним чесним та відповідальним».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із загарбниками на Донеччині. За його словами, він «не пробачить собі, якщо не захищатиме Батьківщину».

У Павла-Нікіти Скачкова залишилися батьки, брат та сестра.