Управлінська діяльність МОН у процесі реформування мережі закладів вищої освіти виявилася малопродуктивною, а через слабку комунікацію зі стейкхолдерами процеси оптимізації не отримали підтримки та навіть спричинили спротив у освітньому середовищі.

Про це йдеться у висновках Рахункової палати за результатами аудиту ефективності на тему «Проблеми мережі закладів вищої освіти: далі утримувати чи реформувати», пише «Освіта.ua».

У межах аудиту було проаналізовано діяльність МОН за період 2021 року – 9 місяців 2024 року щодо реформування мережі закладів вищої освіти.

За цей час уряд прийняв 20 рішень про реорганізацію ЗВО, що перебувають у сфері управління МОН. З них 7 рішень про реорганізацію було виконано (внаслідок чого змінили статус 11 закладів), у процесі виконання – 12, не розпочато виконання – 1.

У Рахунковій палаті зазначають, що через нормативну невизначеність механізмів системного реформування мережі ЗВО пропозиції МОН щодо реорганізації закладів формувалися суб’єктивно.

«Так, аудитом встановлено, що МОН неповною мірою забезпечило виконання нормативно визначених заходів щодо системного реформування мережі ЗВО. Незважаючи на підтримку Кабінетом Міністрів України ініціатив МОН, законопроєкт щодо відповідної реформи не було подано Уряду», – йдеться у висновках Рахункової палати.

МОН також не розробило середньострокового плану модернізації мережі ЗВО, як було передбачено Операційним планом реалізації Стратегії. Жодної з 11 реорганізацій, рішення щодо яких було ухвалено після затвердження цієї Стратегії, завершено не було.

«Окрім цього, Міністерство не володіло повною і достовірною інформацією про реальний стан мережі ЗВО, оскільки не здійснювало системного аналізу її функціонування, не актуалізувало прогнозних сценаріїв її розвитку та не ідентифікувало ризиків реформування мережі ЗВО з врахуванням сучасних викликів», – наголошують автори аудиту.

За опитуванням, проведеним Рахунковою палатою серед працівників та студентів ЗВО, що реорганізуються, лише від 3,7% до 34,8% респондентів підтримують реорганізацію. Більше 75% опитаних студентів та 47,3%-94,6% працівників базових ЗВО не відчули змін після реорганізації.

Загалом аудитом встановлено, що рішення про реорганізацію приймалися Урядом за пропозиціями МОН без донесення належного обґрунтування до колективів ЗВО та студентства. Відповідні обговорення практично не проводилося, а результати проведених – не враховувалися.

«До всього під реорганізацію потрапили ЗВО, які і до реформування ефективно функціонували. Контракти з керівниками двох ЗВО, що реорганізуються, були укладені безпосередньо перед прийняттям рішень про реорганізацію, що свідчить про ситуативність рішень Уряду. Не зафіксовано жодного випадку, щоб адміністрація закладу сама ініціювала власну реорганізацію», – йдеться у висновках Рахункової палати за результатами проведеного аудиту.

Leopolis.news