Святий Василій Великий, якого також називають Кесарійським, жив в Кесарії Каппадокійській, в IV столітті. Християнська родина, де народився Василь, була багатою та знатною.

Вихованням святого спершу займалася бабуся Василя, яка була освіченою християнкою. Згодом, після смерті батька, Василь вирушив здобувати освіту в Константинополі. Потім парубок приїхав до Афін. Відповідно до церковних переказів, Василь досконало знав риторику, філософію, астрономію, фізику, математику, а також медицину. Парубок повернувся додому та почав викладати риторику, проте згодом був висвячений в диякони, а потім і в пресвітери. Тоді християни зазнавали переслідувань, проте Василь продовжував захищати християнську віру, виступаючи з проповідями. За це святий здобув повагу та любов.

Після смерті святий Василь залишив важливі праці для християнства, зокрема книги про Хрещення, твори про Святу Трійцю, бесіди на різні псалми. Часто Василю приписують авторство багатьох молитов та проповідей.

Народні прикмети цього дня: яка погода 1 січня - така буде в червні; 1 січня легкий снігопад - буде хороший врожай пшениці; якщо перший день Нового року ніч місячна без хмар - буде хороший урожай ягід, гороху і бобових культур; якщо ніч на Новий рік тиха - наступний рік буде щасливим для людей і тварин.

Згідно з віруваннями і народним традиціям українців, сьогодні бажано не робити таке: надмірно працювати, бажати зла, лихословити та сваритися, лінуватися, думати про погане.

В перший день нового року відвідували церкву, щоб в молитвах попросити щастя до наступного Щедрого вечора.

Після цього засівали сусідам - відповідно до записів, раніше посівальниками були лише хлопці. Зерно після посівальника збирали і віддавали курям, а горох зберігали до весни.

Leopolis.news