«Не хочу, щоб воювати довелося моїм синам»: історія 25-річного командира артилерійського взводу

https://leopolis.news./post/118596/ne-hochu-shchob-voyuvaty-dovelosya-mom-synam-istoriya-25-richnogo-komandyra-artyleriyskogo-vzvodu

04/03/2025

Про це повідомили у бригаді.

Кілометри фронтових доріг закарбувались у пам’яті молодого офіцера, але перший крок на своєму бойовому шляху він зробив у перший же день повномасштабного вторгнення.

«24 лютого 2022 року десь о 5-й ранку задзвонив телефон. Командир? Дивно. Що могло статися такого термінового? Коли почув, що негайно треба вертатись в частину, подумав, що то якийсь жарт», – ділиться спогадами гвардієць.

У перший рік повномасштабного вторгнення Іван був навідником бронетранспортеру. Екіпаж займався доставкою і евакуацією бійців на позиції. Забирали поранених, підвозили боєкомплект.

Невдовзі чоловік приєднався до підрозділу самохідних артилерійських установок, і почав працювати на 2С1.

«Влучним вогнем ми успішно накривали мінометні розрахунки ворога та гнізда їхніх операторів безпілотників. Якось дрон засік точку вильоту ворожої «пташки». Прослідкували, виявили бліндаж, дали координати нам, а далі – справа техніки. Команда «Вогонь!» – і позиції окупантів перетворились на вирви в землі», – розповідає артилерист.

Зробивши 24 лютого 2022 року перший крок на шляху захисту Батьківщини, Іван Пукеца має намір подолати цей шлях. І мотивація в нього проста й незмінна.

«Я не хочу, щоб воювати довелося моїм синам. Це наша відповідальність, і нам йти цією дорогою. І саме нам потрібно довести цю справу до кінця», – з впевненістю резюмує бойовий офіцер Національної гвардії України.

Військовослужбовці НГУ беруть участь у відсічі збройної агресії на всіх напрямках, де ведуться активні бойові дії, стійко утримують свої позиції та знищують сили і засоби противника.

Leopolis.news