Представники ЛНУ ім. І. Франка у Польщі взяли участь у міжнародній конференції про війну в Україні

https://leopolis.news./post/85605/predstavnyky-lnu-im-i-franka-u-polshchi-vzyaly-uchast-u-mijnarodniy-konferenci-pro-viynu-v-ukrani

16/05/2023

Організатором конференції була Міждисциплінарна лабораторія дослідження війни в Україні Краківського педагогічного університету імені Комісії народної освіти, інформує пресцентр університету.

Неможливо переоцінити допомогу дружньої нам Польщі у наданні всебічної підтримки українському народові у протидії віроломній агресії росії, починаючи з 24 лютого минулого року. Особливо виразно ця допомога проявилася у наданні гуманітарної допомоги мільйонам біженців з різних регіонів України, які у великій кількості прибували спочатку у прикордонні міста і села Польщі, особливо у Перемишль, щоб згодом за посередництвом різних допомогових каналів і програм потрапити у райони тривалого проживання в глибині самої Польщі чи за кордоном.  Якраз аналізові потоків цих біженців з різних  соціальних і психологічних точок зору, їхнім потребам, страхам і переживанням, особливостям розміщення і надання різних видів допомоги, співжиття з родинами поляків, які надавали таку допомогу, можливостям працевлаштування й очікуванням повернення в Україну були присвячені більшість доповідей учасників конференції.

У цьому контексті особливо запам’ятався виступ президента м. Перемишль про виклики і зусилля адміністрації міста в оперативній та успішній допомозі нашим біженцям. А ще для всіх учасників доволі вражаючою була доповідь професора Ужгородського університету, соціолога Федора Шандора, який прибув на конференцію безпосередньо з лінії фронту і розказав про соціальну картину і психологічні настрої наших військових, а також про потреби реформ в українській освіті та науці.

Професорка Наталія Черниш у своїй доповіді «Формування нових суспільних порядків в умовах російсько-української війни» акцентувала увагу учасників конференції на потребі докорінного перегляду системи попередніх класичних уявлень про вертикальну побудову соціальних структур суспільства зверху донизу – від інститутів, через організації і до громад – в сучасних українських умовах. Саме завдяки небаченій раніше самоорганізації українських громад й активізації різних форм суспільної активності формується горизонтальна побудова соціальних структур за ініціативами знизу, коли органи влади та різні суспільні інститути вимушені перебудовуватися відповідно до запитів і потреб громадян та їхніх спільнот. Соціологи фіксують такі нові характеристики цього суспільства, як формування української політичної нації, де зникають регіональні відмінності; зміцнення активного громадянського суспільства, з якого виростають нові соціальні інститути на кшталт інституту волонтерства чи інституту місцевого самоврядування; посилення солідарності і згуртованості усього суспільства тощо.

Про нові соціальні реалії після нашої перемоги говорив доцент Ігор Зінько у доповіді «Геополітичні умови і наслідки можливого розпаду Російської Федерації». Він звернув увагу на потребі ґрунтовного підходу щодо передбачення можливого розпаду росії на декілька нових держав внаслідок її ймовірної поразки у війні з врахуванням етнічних, історичних та інших чинників. При цьому, за словами доповідача, росія може бути змушена повернути незаконно захоплені у минулому частини держав-сусідів.

Наприклад,  за таким сценарієм до України мала б повернутися північна частина Гетьманщини, Північна та Східна Слобожанщина, окремі райони Ростовської області (Таганріг та ін.), а також Кубань. Було окреслено головні виклики та загрози такого розпаду для міжнародної безпеки, а також можливі кроки задля попередження такого впливу. Він аргументував необхідність активного включення держав Заходу, Китаю та Японії у процеси розпаду росії задля недопущення хаосу і нових непередбачуваних загроз міжнародній спільноті.

Leopolis.news