15 жовтня о 18:00 у Львівській національній філармонії відбудеться концерт симфонічної музики із творів Станіслава Людкевича (1879-1979) – одного із найвизначніших композиторів в історії української музики та львів’янина-довгожителя, що спричинився до розвитку музичної освіти та культури Галичини. Окремі з виконуваних творів отримають своє перше цілісне виконання у зв’язку віднайденням рукописів композитора.

Про це повідомили у Львівській національній філармонії.

На концерті «Людкевич. Спадщина» у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії та диригента Володимира Сивохіпа прозвучать Симфонієта та чотири симфонічні поеми – «Пісня юнаків», «Наше море», «Наші гори» («Голоси Карпат»), «Танець кістяків». Варто зазначити, що Симфонієта була написана композитором у 1940-х рр., однак досі вона жодного разу не прозвучала повністю. За радянської влади, не виконували одну із частин твору – Скерцо (зокрема, через використання цитати жартівливої української народної пісні), однак віднайдення рукопису партитури цього фрагменту дало можливість вперше цілісно реконструювати твір. Музичну редакцію здійснила львівська композиторка, лауреатка Національної премії України імені Т. Шевченка Богдана Фроляк.

Концерт стане презентацією проєкту «Людкевич. Спадщина», що має за мету оцифрування, новітнє видання та популяризацію творчості корифея української музики Станіслава Людкевича (1879-1979), й реалізується Меморіальним музеєм композитора за підтримки Українського культурного фонду.

Обрані для новітнього видання твори, композитор створив переважно після становлення радянського окупаційного режиму. Як говорив сам Людкевич: не міг я якось навчитися творити на наказ всякі хвальні гимни про «радісне» життя». Тож зростаючий інтерес композитора до симфонічного жанру в радянські роки пояснювався намаганням композитора уникнути творів на диктовану владою тематику. Композиції, які прозвучать на концерті, щонайбільше потребують перегляду оцінки і нового прочитання музикантами та слухачами, адже за шаблонними накинутими присвятами, композитор філігранно закодував україноцентричний зміст.

Генеральний директор Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика Володимир Сивохіп, який особисто сприяв виданню творів та долучився як диригент і науковий консультант проєкту, наголошує: «Людкевича треба переосмислити. У часи радянського тоталітаризму значно частіше виконували симфонічну спадщину Людкевича. Але як вони звучали? Майже як предмети соцреалізму: звучали банально, диригенти робили купу купюр, бо казали, що це не цікаво, довго, важко. Людкевич мав звучати як символ Львова, але він не звучав по-справжньому. Зараз я його сприймаю як на симфоніста номер один, але це треба довести. Не по кількості, а по якості. І я дуже тішуся, що цей проєкт дасть можливість це зробити правильно».

Leopolis.news