Підводні камені Програми медичних гарантій та як їх можна уникнути?

ГС «Твій сімейний лікар» — майданчик для діалогу

На початку січня цього року НСЗУ опублікувала вимоги до 44 пакетів за Програмою медичних гарантій у 2024 році. Серед них: бронхоскопія, колоноскопія, первинна медична допомога, хімієтерапія, лікування безпліддя і багато іншого. Всі ці пакети почали працювати у 2024 році. Люди можуть отримати їх як медичну послугу, яку лікарі та лікарки мають професійно надати. Втім медики та медикині зіштовхнулися з рядом перепон, які блокують, або ж заважають якісно надати послуги Програми медичних гарантій. Лікарі та лікарки з регіонів України разом з громадською спілкою «Твій сімейний лікар» шукали діалогу з НСЗУ, аби обговорити публічно Програму медичних гарантій,  що вже діє, а також розібрати підводні камені, яких можна уникнути у 2025 році. У лютому цей діалог відбувся у прямому ефірі, переглянути його можна ось тут у записі.

«Діалог у системі охорони здоров’я важливий. Ми дякуємо усім, хто доєднався до круглого столу. Це допоможе глибше зрозуміти проблеми й разом знайти для них рішення, аби система охорони здоров’я працювала ще краще і задовольняла усіх, хто у ній працює, а також, хто отримує від неї послуги», — Ірина Тимощенко-Петрова, співзасновниця громадської спілки «Твій сімейний лікар».  

Дієвість програми медичних гарантій та реформи охорони здоров’я

Програма медичних гарантій важлива для України. Вона допомагає українцям та українкам отримати чимало безоплатних послуг, за які вже заплатила держава, людині лишається лише цими послугами скористатись. Щоб програма діяла ще ефективніше, держава всіляко намагається підтримувати й посилювати репутацію лікарів та лікарок, щоб до них активніше звертались люди й довіряли їм. Звісно, не обійшлось і без диджиталізації. Електронні направлення, електронні рецепти, електронні медичні записи можна вносити у єдиний простір. Тепер їм не потрібні стоси течок та писанина від руки. Все це можна віднести до плюсів, які стали можливими завдяки медичній реформі охорони здоров’я та залучень до цих питань НСЗУ, каже медична директорка 4-ї лікарні Другого медичного об’єднання Львова, експертка управління охорони здоров’я з первинної медичної допомоги,  Ірина Цегелик: 

«Первинна ланка сьогодні — це опора для людей, які отримують медичну допомогу. За роки реформи було зроблено багато роботи, аби престиж сімейних лікарів та лікарок зріс. Довіра з боку людей до нас більшає. Це тішить. Ми маємо невпинно працювати, аби вона зростала й надалі. Це допоможе людям активніше отримувати послуги з Програми медичних гарантій». 

Пацієнти й пацієнтки — головні

В НСЗУ наголошують, що вони працюють задля того, аби лікарям та лікаркам було комфортніше працювати. Для цього вони впроваджують ряд інновацій та планують надалі ще зміни для ефективнішої роботи. Однак Національна служба здоров’я України нагадала, що у системі охорони здоров’я головними є пацієнтки та пацієнтки, які отримують медичні послуги. Завдання усіх, хто надає ці послуги — зробити людей здоровішими. Звісно, в НСЗУ ніколи не забувають і про лікарів та лікарок, завдяки яким ці послуги можливі, каже голова Національної служби здоров’я України Наталя Гусак. Але потрібно розуміти, що ефективно нормалізувати роботу лікаря чи лікарки поки не можливо. Зараз війна, кількість лікарів та лікарок зменшилась, а виклики збільшились. Сьогодні важко прогнозувати стратегічно, в який бік і як реформувати медицину, аби вона не наштовхнулась на каміння реальності. Але в НСЗУ працюють над тим, аби зробити роботу лікарів та лікарок комфортнішою. А ось такі круглі столи лише у цьому допомагають і дають розуміння, як рухатись далі. Для НСЗУ це цінність і можливість удосконалюватись.

«Дуже дякую громадській спілці «Твій сімейний лікар» за цю зустріч. Тішить, що на початку 2024 року ми вже думаємо і плануємо, що ми будемо робити у 2025, аби уникнути непорозумінь і налагодити роботу сімейних лікарів та лікарок. Такого діалогу нам не вистачало», — Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України. 

Підводні камені, що з ними робити

Звісно, позитивні зміни в роботі лікарів та лікарок помітні. Однак й досі є чимало перешкод, які не дають повноцінно працювати лікарству, а також отримувати якісні послуги їхнім пацієнтам й пацієнткам. Зокрема, й у межах Програми медичних гарантій, каже амбасадор громадської спілки «Твій сімейний лікар», директор КП Золотоніський МЦПМСД Олександр Прокопчук. Найперше, це помітно у паліативній допомозі. Скажімо, цю послугу важче отримати у сільській місцевості через великі відстані між населеними пунктами. Також на цю проблему впливає мала кількість спеціалістів та спеціалісток, які можуть надати цю допомогу. А інколи й недостатнє фінансування блокує паліативну допомогу. Також сьогодні треба звергати увагу й на фінансування роботи з ветеранами та ветеранками війни. У кожній громаді, місті чи селі таких людей вже достатньо багато. Лікарям та лікаркам треба глибше розуміння, як працювати з людьми, які повернулись з війни, приділяючи їм більше часу. Для цього має бути спеціальна підготовка. І це стосується не лише лікування, а й надання мінімальної психологічної допомоги. Сімейні лікарі та лікарки перші, хто з цими людьми перетинається.

«Крім того, сьогодні проблема і з великими лімітами по деклараціях. Їх треба зменшити, аби надавати якісну допомогу і приділяти людям більше часу. Однак і це зараз неможливо, бо сімейних лікарів та лікарок недостатньо. Тому лікарство у глухому куті, тож ми просимо, аби нас почули й дали розуміння як рухатись, аби наша робота приносила ще більше користі людям. Якщо врахувати хоча б ці пункти, Програма медичних гарантій буде в рази дієвішою», — Олександр Прокопчук, амбасадор громадської спілки «Твій сімейний лікар», директор КП Золотоніський МЦПМСД.

Важливість відповідальності 

НСЗУ намагається розв'язувати питання, аби надавати якісну паліативну допомогу скрізь. Не важливо, міська це місцевість чи сільська. Але варто розуміти, що якість допомоги також залежить і від лікарів та лікарок, наголошує заступниця голови Національної служби здоров’я України, Ірина Надашкевич. Є й досі лікарі та лікарки чи навіть медичні заклади, які відмовляються знеболювати пацієнтів та пацієнток з онкологічними захворюваннями наркотичними анальгетиками. Хоча для медиків та медикинь нині зроблено усе, щоб вони могли знеболити  й допомогти людині, якщо їй болить (як правильно надавати паліативну допомогу, читайте тут). Треба пам’ятати, що професія лікарів та лікарок — це престиж, резюмувала Ірина Надашкевич, а престиж завжди означає відповідальність. Питання лише в тому, чи готове лікарство брати на себе цю відповідальність, щоб допомогти людям, яких вони лікують. 

«Звісно, відповідальність не лише на медиках та медикинях, а на усіх, хто у медичну систему залучений. Тому ось такі круглі столи й дискусії лише допомагають нам вичленити проблему, обговорити її та ухвалити спільне рішення. Я рада, що ми сьогодні одне одного почули. Це знизить рівень напруги й лише покращить нашу співпрацю», —  Ірина Надашкевич заступниця голови Національної служби здоров’я України. 

Важливість діалогу

Сьогодні лікарям та лікаркам не вистачає живої дискусії з МОЗ і НСЗУ, аби розв'язувати питання, які їх турбують. Круглі столи допомагають зрозуміти одне одного і почути аргументи, чому в охороні здоров’я діє саме така система, а не інакша. Тож треба збиратись частіше і говорити. Це допоможе поліпшити роботу лікарів та лікарок, а люди, у висновку, отримають якісніші медичні послуги, каже голова правління громадської спілки «Твій сімейний лікар» Оксана Мусієнко:

«Сподіваємося, що у 2025 році Програму медичних гарантій будуть формувати та ухвалювати, обговоривши з лікарством, аби врахувати їхню думку та попередити ризики щодо можливості її реалізації. Тому матимемо надію, що невдовзі ми проведемо ще один круглий стіл, який допоможе ще більше покращити роботу лікарів та лікарок у 2025 році».

В НСЗУ завжди готові до діалогу, наголошує Ірина Надашкевич. Тому ми приймаємо всі пропозиції про дискусію. Ми маємо чути один одного. Це, у висновку, допомагає медичній системі надавати якісні послуги. Тому в НЗСУ готові надалі долучатись до живих діалогів і приходити до спільних рішень.

«Ми почули всі зауваження лікарів та лікарок. Деякі ми візьмемо до уваги, сподіваємось і наші побажання лікарі та лікарки також врахують. Бо лише наша командна робота допоможе щось змінити разом. Сьогодні всі ми маємо дякувати медикам та медикиням, які боронять здоров’я суспільства попри складні перепони й війну. Наша задача — допомагати вам, зробивши вашу роботу комфортнішою, тож ми й надалі над цим працюватимемо», —  Ірина Надашкевич, заступниця Голови Національної служби здоров’я України.

Під час круглого столу лікарі та лікарки поставили працівникам та працівницям НСЗУ важливі запитання, відповіді на які будуть цікаві усьому лікарству України. Громадська спілка «Твій сімейний лікар» підготувала короткий бліц, який допоможе медикам та медикиням у роботі.  

Чи можуть медична сестра, чи медбрат вносити записи в електронну систему охорони здоров’я?

Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ:

«Медична сестра чи медбрат — повноцінні користувачі та користувачки електронної системи охорони здоров’я.  Вони програмою користуються, вони у ній працюють. Тож вони можуть вносити електронні записи, підписуючи це власними КЕПАми».

Чи можливо зменшити індикатор 95% щодо імунізації?

Світлана Дудник, начальниця відділу клінічної та наукової експертизи управління розробки програми медичних гарантій Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами Національної служби здоров'я України:

«Ми знаємо цю проблему. Найближчим часом ми будемо вносити уточнення щодо виконання цього індикатора. Ми розуміємо, що інколи вакцини відсутні, тож цей показник виконати нереально. Також ми розуміємо, що люди можуть відмовлятись від щеплень і це теж впливає на виконання цього індикатора».  

Чи можна підписати декларацію з сімейним лікарем чи лікаркою, якщо вони виїхали жити за кордон?

Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ:

«Сьогодні нормативно такого процесу не існує. Декларація подається безпосередньо під час очної взаємодії пацієнства та лікарства. Про це йдеться у двох примірниках декларації, які підписуються. Втім зараз ми працюємо над пакетом, де можна буде підписати декларацію й отримувати послуги онлайн. Але цей пакет поки на етапі тестування». 

Переглянути повністю запис круглого столу «Програма медичних гарантій 2024: виклики й перспективи для первинної ланки» можна ось тут. Долучайтесь до дискусії. Робімо разом зміни в системі охороні здоров’я України.

Leopolis.news