29 травня 2024 року у Львівському університеті відбулась Урочиста академія, присвячена пам’яті видатного українця, письменника, науковця, громадського діяча, Патрона Університету Івана Франка.

Захід відвідали не лише представники академічної спільноти, а й учні Львівської лінгвістичної гімназії та школярі Ліцею ЛМР №51 імені Івана Франка, повідомляє пресцентр університету.

Насамперед учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять про багаторічних працівників Університету, які напередодні відійшли у Вічність: професора Василя Височанського та професора Богдана Козака.

Надалі урочистий захід продовжився доповіддю «Від батька генерації да батька нації: місія Івана Франка у минулому та сьогоденні», яку виголосила кандидатка філологічних наук, директорка Інституту франкознавства, докторантка кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Наталя Тихолоз. Насамперед вона торкнулася багатоаспектності постаті Івана Франка, зауваживши, що він належав саме до того рідкісного типу творців, які продовжували і продовжують свій чин навіть після відходу у Вічність.

«Іван Франко був не лише прозаїком, поетом, драматургом, літературним критиком, літературознавцем, фольклористом. Він справді був духовним лідером свого покоління, покоління молодих українських революціонерів, радикалів, які у своїй світоглядній еволюції перейшли від соціалістичних ілюзій до твердих націоналістичних переконань», – підкреслила Наталя Тихолоз.

Також доповідачка зауважила, що Іван Франко став батьком і творцем генерації «Молодої України», зорієнтованої на національну і державну самостійність, на чітке розуміння пріоритетів національного, самостійного і самобутнього її розвитку, як культурного, так і політичного. «Саме Іван Франко проголосив основоположні етичні і політичні максими, які стали осердям світогляду цієї генерації: ідеал національної самостійності і чітке розуміння того, що цей ідеал не стане сущим без наполегливої праці та боротьби за власні національні інтереси. Очима пророка Франко зазирав у майбутнє і розумів, що свобода нації і її власної держави, яку він називав «рідною хатою», повинна бути окуплена високою ціною, ціною жертв, ціною крові», – додала Наталя Тихолоз.

Водночас франкознавиця торкнулася і творчості Каменяра, покликаної виховувати молоде покоління, зокрема, тих сенсів, які Іван Франко заклав у свої казки. «На Франкових казках про тварин виростали не лише його діти. На них зростало ціле покоління. Покоління майбутніх спортовців, пластунів, «усусусів» – борців за волю України. «Наше все життя – війна є», – ці жорстко правдиві слова з Франкової казки «Лис Микита» молоде покоління увібрало з молоком матері. Відтак на початку ХХ століття молода генерація, генерація Франкових дітей, інтелектуально, фізично і світоглядно була цілком готовою до змін, готовою до боротьби», – пояснила доповідачка.

Також Наталя Тихолоз акцентувала на тому, що Іван Франко виховав покоління людей чину, а не лише ідеї і став батьком навіть не однієї генерації, а цілої низки генерацій українських борців, для яких однаково важливо було бути сильними і духом, і тілом: «Невипадково, і у наш час, на початку ХХІ століття на майдані Іван Франко став однією з ікон української Революції Гідності. Поруч з Шевченком та Лесею він промовив до молоді. Промовляє до нас нині, у часі кривавої російсько-української війни…».

Опісля доповіді захід продовжився нагородженням дипломами та сертифікатами переможців і учасників Другої франкознавчої олімпіади, у якій взяли участь студенти різних факультетів і спеціальностей Університету.

Перше місце серед філологічних спеціальностей бакалаврату виборола студентка 2 курсу факультету журналістики Юлія Баженова. Друге місце посіли студентка 2 курсу філологічного факультету Станіслава Маслієвич та студентка 1 курсу філологічного факультету Діана Маркітан. Третє місце розділили студентка 2 курсу філологічного факультету Анастасія Бушля, студентка 2 курсу філологічного факультету Ірина Меглін та студентка 3 курсу філологічного факультету Анастасія Соломійчук.

У змаганні студентів нефілологічних спеціальностей бакалаврату перемогла студентка 1 курсу факультету педагогічної освіти Сніжана Дребот. Друге місце посіли студентка другого курсу географічного факультету Дарія Баранова та студентка 1 курсу факультету педагогічної освіти Софія Іванюк. Третє місце вибороли студент 3 курсу географічного факультету Тарас Гіль, студентка першого курсу хімічного факультету Христина Карабін та студентка 1 курсу факультету педагогічної освіти Таїсія Чайка. Нагороди студентам вручив перший проректор Львівського університету Андрій Гукалюк.

Завершились урочистості літературно-музичною композицією за участі мистецьких колективів Центру культури та дозвілля ЛНУ ім. Івана Франка. Українські народні пісні, а також композиції на слова творів Каменяра прозвучали у виконанні Народного камерного оркестру (керівник – заслужений працівник культури України Романа Бурко, за роялем – студент філологічного факультету Вадим Снітинський), Народної чоловічої хорової капели «Прометей» (керівник – Віталій Чмир, за роялем – Христина Флейчук), Заслуженої хорової капели України «Боян» ім. Євгена Вахняка (керівник – Василь Чучман), Вокально-інструментального ансамблю (керівник – заслужений працівник культури України Зеновій Гучок). Майстерну гру соло на роялі продемонстрував студент факультету культури і мистецтв Максим Чмир.

Поезія Івана Франка прозвучала з вуст учасників гуртка художнього слова студента історичного факультету Владислава Краснюка, студентів філологічного факультету Катерини Затули та Любомира Лесоніна.

Поміж виступами талановитих митців ведучі заходу розповідали присутнім про основі віхи життєтворчості Великого Каменяра, зачитували уривки з його творів та ділилися цитатами-згадками про Івана Франка від людей, для яких він був близьким. Завершився захід урочистим спільним виконанням Франкового «Не пора».