30-07-2024 15:551123
Добро давно б перемогло зло якби не «добренькі», а Україна росію – якби не «смішненькі». Це ж вони обрали добренького Кравчука, а не Чорновола, вони десятиліттями формували політичний уклад в країні за пакетним принципом – додаючи до добротних речей якийсь непотріб. Вони підводять населення до нагальної потреби в переговорах-капітуляції в поєднанні із відвертою брехнею.
Безглуздо вчитися на чужих помилках. У своїх умовах це можуть бути і не помилки. Та й взагалі нікому і ніколи не вдалося вчитися на помилках заочно. Ця ідилія, коли народ перемиває владі кістки, а та розповідає йому байки, триватиме ще дуже і дуже недовго. Спробую пояснити чому.
Порожнє місце займає дуже і дуже багато місця – того самого місця, де б зараз мали відбуватися доленосні трансформації для цілого українства. Тут ціла купа сміття. Справа в тому, що з точки зору української політики немає такого поняття, як викинути сміття – бо немає куди викидати. Хламом забито все вщент, на усіх рівнях. І не так страшний чорт – як той, хто його малює. І фарбують, я скажу вам, дуже і дуже професійно. І фарбуються також.
Важко дивитись очевидності в очі, коли бачиш її наскрізь. Це оптимізм буває фальшивим, а песимізм - ніколи. Перемогти у війні, де перемога від тебе не залежить, це те саме що нести хрест, який на тобі вже поставили. Гроші плям не залишають... Як там у великої Ліни Костенко? – «Шакали знову ошукали. Тепер вони вже не шакали. Тепер вони - то за, то проти, то шахраї, то патріоти».
Олег ФИЛИК, доктор філософії з політичних наук