Медійники та правозахисники закликали Верховну Раду не голосувати за законопроєкт №10242 у нинішній редакції, оскільки він несе значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.

Про це сказано у заяві, оприлюдненій виданням «Детектор медіа».

У заяві, зокрема, сказано:

«Ми, учасники Медіаруху, а також медійні та правозахисні громадські організації України повторюємо свій заклик до народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 у його нинішній редакції. Цей законопроєкт продовжує нести значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.

Його оновлена редакція, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких ми наголошували у попередній заяві від 2 грудня 2024 року. Законопроєкт посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого розповсюдження конфіденційної інформації. Під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Така дефініція міститься у примітці до статті 361 Кримінального кодексу, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, що виносився на голосування два тижні тому.

У законопроєкті, що пропонується депутатам до голосування, не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, зокрема журналістів та викривачів корупції. Як ми вже зазначали у попередній заяві, навіть за наявності суспільної необхідності розголошення такої інформації, чинних норм Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», спрямованих на її захист, може виявитися недостатньо для убезпечення журналістів у судах за умов застосування оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу.

Попри зменшення відповідної санкції, пропоноване покарання у вигляді до 5 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану залишається непропорційним. Хоча така максимальна санкція і кваліфікація злочину як нетяжкого не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент все ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування.

Саме тому положення законопроєкту № 10242 у його оновленій редакції продовжують суперечити принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа.

Кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей з реєстрів має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції.

Закликаємо народних депутатів не голосувати за законопроєкт №10242, а представників Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності до справжнього діалогу з представниками медійної спільноти з метою вдосконалення системи кримінального законодавства у цій сфері. Будь-які нові норми, запроваджені подібними законопроєктами, мають справді захищати державу від ризиків, пов’язаних з торгівлею даними та масовими витоками інформації, а не обмежувати можливості суспільного контролю за владою та сприяти створенню атмосфери страху серед журналістів».

Leopolis.news