У понеділок, 11 лютого, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт № 11392, що дає дозвіл на закупівлю від Болгарії старого російського обладнання для будівництва реакторів Хмельницької атомної станції. Leopolis.news проаналізував, хто із депутатів із Львівщини голосував за цей сумнівний законопроєкт.

Насамперед необхідно наголосити, що Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України вщент розкритикувало прийняття цього законопроєкту. Правники парламенту наголосили, що «зважаючи на концептуальні вади законопроєкту він може бути предметом розгляду в Конституційному Суді України і не обмежує Уряд у здійсненні своїх конституційних повноважень».

У висновку юруправління парламенту наголошується, що: «прийнятий у першому читанні та в подальшому схвалений Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку 13 грудня 2024 року зазначений законопроєкт мав зовсім іншу назву та був спрямований на врегулювання інших суспільних відносин. Тобто, схваленим 16 січня 2025 року до розгляду у другому читанні, на порушення Регламенту Верховної Ради України, повністю змінено предмет законопроекту.

При цьому надання дозволу на здійснення господарського договору поза межами конституційної компетенції не обмежує Уряд України вирішити це питання в інший спосіб, відповідно до Основного Закону України. Крім того, законопроєкт не містить предмета правового регулювання, який потребує врегулювання законодавчим актом. Так, положення законопроекту передбачають лише врегулювання відносин між двома юридичними особами. Зазначений законопроєкт містить фактично норми індивідуальної дії, адже ним передбачається розв’язати певну проблему, що не пов’язана із загальнообов’язковими правилами поведінки, характеризується однократністю застосування та стосується більшою мірою договірних відносин та прав і обов’язків певного суб’єкта правовідносин. Однак закон не має регулювати питання щодо окремої ситуації, а має бути направлений на регулювання найбільш важливих суспільних відносин».

«Прийняття цього законопроєкту як закону, внаслідок запровадження окремої привілейованої процедури для конкретних суб’єктів господарювання, носитиме дискримінаційний характер щодо інших суб’єктів господарювання, порушуватиме принцип рівності суб’єктів господарювання, встановлений статтею 13 Конституції України, а також не враховує конституційних основ правопорядку у сфері господарювання, визначених у статті 5 Господарського кодексу України. Вважаємо, що законодавець не має здійснювати ситуативне врегулювання проблем у сфері енергетики (ще й поза межами конституційних повноважень), адже, як відомо, закон має регулювати найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов’язкових правил. Закони повинні регулювати приватну і публічну сфери суспільних відносин: найбільш важливі питання суспільного устрою, права і свободи громадян, структуру і організацію державної влади, закріплювати правове становище фізичних і юридичних осіб, відносини між ними (стаття 92 Конституції України), а не вирішувати ситуативні проблеми в конкретних ситуаціях», – підкреслюють у Головному юридичному управління українського парламенту.

Але нардепи, які декларують побудову в Україні європейської та правової держави, плюють на закони. Перед ухваленням законопроєкта було прийнято поправку, яка змінила його назву. Тепер він звучить так: «Про придбання обладнання, необхідного для будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електричної станції». Відповідно до поправки цей закон надає дозвіл НАЕК «Енергоатом» на закупівлю у болгарської НЕК «ЕАД» обладнання для майбутнього будівництва енергоблоків ХАЕС. Про це повідомляє Рух «Чесно».

У Міністерстві енергетики переконують, що будівництво нових енергоблоків є вкрай необхідним через нестачу електроенергії та низки інших факторів. З іншого боку – існує багато «але». Рух «Чесно» із посиланням на слова опозиційних політиків та антикорупційних активістів пише, що цей законопроєкт має високі корупційні ризики й може передбачати закупівлю від Болгарії реакторів російського виробництва. У матеріалі BBC ж, натомість, йдеться про те, що будівництво є нелогічним, оскільки краще «будувати не великі атомні блоки, а дрібну і швидку генерацію, яка може давати електрику не через роки, а набагато швидше». Окрім того, проєкт має нереалістичні терміни будівництва й взагалі скидається на аферу.

Окрім того, експерти наголошують, що згадані реактори потребують російського палива (яке в принципі можливо замінити дорожчим американським) та додаткового комплектування деталями та обладнанням російського виробництва.

Загалом «За» проголосував 261 депутат. Найбільше позитивних голосів у партій «Слуга народу» – 82%, «ПЗЖМ» – 76%, «Довіра» – 74%. Найменше – у «Європейської солідарності» та «Голоса» – 0%, де «за» не проголосував жоден народний депутат.

Розглянемо це голосування в контексті львівських депутатів. Отож, у список прихильників законопроєкту увійшли троє нардепів від «Слуги народу» – Юраш Святослав, Тістик Ростислав, Камельчук Юрій. До них доєдналися депутат від «Батьківщини» Михайло Цимбалюк та Тарас Батенко від партії «За майбутнє».

Серед цього переліку особливо «цікавими» є персони Батенка Тараса та Цимбалюка Михайла. Перший уже прославився кнопкодавством та гречкосійством (підкупом виборців). Політик був одним із тих, хто у 2022 році проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Після спротиву громадськості реформу все ж не ухвалили.

Цимбалюк же є нардепом, робота якого з-поміж львівських депутатів є найбільш високооплачуваною. Зарплата політика за 2024 рік склала 917,8 тис. грн. Проте від нього далеко не втік і Батенко, який також увійшов у ТОП-3 із зарплатою 805 332 грн. Leopolis.news раніше вже аналізував сумнівну діяльність колишнього генерал-лейтенанта міліції Цимбалюка у циклі публікацій про львівських політиків усіх рівнів.

Також нагадаємо, що 11 червня 2024 року під час виступу на церемонії відкриття конференції з відновлення в Берліні Президент України Володимир Зеленський заявив про те, що Україна за допомогою партнерів має намір побудувати у 2024 році до 1 ГВт газової маневреної генерації. Однак, за словами народного депутата Ярослава Залізняка і відповідно до офіційної відповідь Укренерго, ніякого гігават навіть близько немає. Збудовано у минулому році близько 13% від обіцяного Зеленським гігавату.

Максим ЩЕРБАК, для Leopolis.news