01-07-2019 14:454766
Раду Керівник будівельної корпорації Ростислав Мельник: Якщо в тебе вимагає хабар посадовець – він ніколи сам не прийде, пришле посередника. Ти, ніби, і здогадуєшся, звідки цей «поштовий голуб», але на 100% не можеш стверджувати /УНІАН, Микола Касатонов/
Львівський бізнесмен, керівник будівельної корпорації Ростислав Мельник, кандидат-мажоритарник у народні депутати по 116 округу Львова, розповів журналістам, навіщо успішним бізнесменам депутатство і які законопроекти під куполом Ради лобіюватимуть підприємці.
Чому ідете, чому зараз, чому разом зі Слугою Народу?
Щоб змінити систему, бо саме зараз час змін. А зі Слугою Народу – бо це люди не з системи, так само, як і я. Так, є нарікання опозиції – старої влади, що ці люди – актори, шоумени, бізнесмени – будь-хто, а не політики. Але це добре, я вважаю. Досвідчені «професійні політики» в нашій країні вже довели свою неспроможність щось змінити.
Я бачу, що нова сила здатна принести зміни. І впевнений, що питання, які треба вирішувати для країни, Львова, округу можна вирішити лише провладною більшістю. Я не йду заради боротьби за владу, я хочу конструктиву.
Про які зміни йдеться? Кожен кандидат перед тим, як отримати мандат, говорить про те, що «змінюватиме систему», а по факту працює лише на свою кишеню та лобіює лише свої інтереси. У вас вони можуть бути бізнесові, очевидно. У нас і колишній президент – теж бізнесмен…
Мені не цікаво лобіювати якісь вигоди для свого бізнесу, компанія прекрасно працювала 15 років без мого депутатства і продовжує працювати. Мені цікаво лобіювати закон, що унеможливить незаконне просування через корупцію вигідних законопроектів та поправок тій чи іншій бізнес-групі, олігархам. І це буде один з перших законопроектів, поданих мною. Також я переконаний, що зміни потрібні у податковому законодавстві – зниження навантаження на трудозатрати підприємств у декілька разів та модифікування оподаткування фізичних осіб в залежності від прибутку. Платити мають багаті.
У багатьох країнах Європи, наприклад, на зарплатню в 800 євро застосовується нульове оподаткування. В Україні такою має бути мінімальна зарплата зі ставкою нуль податку. Таким чином ми виведемо з тіні величезні кошти.
Всі кажуть, що не просуватимуть свої бізнеси… І всі кажуть про мінімальну зарплату в 800-1500 євро. Тут ваші ідеї – чи обіцянки – не унікальні.
Так, обіцяють – і роблять навпаки, знаю. Але я для того і йду в парламент, щоб показати приклад. Бізнес окремо, робота на Україну і український народ – окремо. «Просувати» свій бізнес у Верховній Раді – це чиста корупція. А її треба з коренем виривати зі свідомості депутатів, чиновників, суспільства. Не буде корупції – будуть і зарплати на рівні європейських.
Щодо корупції. Ви зробили великий бізнес в одній з найкорумпованіших країн Європи. Хочете сказати, що ніколи не давали хабарів? Все чесно і прозоро?
Мені здається, що кожен в Україні хоч раз давав хабар. Ще за старої ДАІ кожен автовласник навіть без порушення ПДД змушений був дати «на лапу», бо вимагали і погрожували. Моя компанія від дня заснування працювала без хабарів. Я маю потужну команду юристів, і коли державні органи вимагають «доплатити» за свої послуги, ми йдемо до суду. Так, це затягує виробничі процеси, але це принципова позиція. Для мене це принизливо. Коли ти маєш чесні наміри, намагаєшся покращити місто, зробити щось для львів’ян, впрягаєшся, а тут – «дай». Не дам.
З усіма не пересудишся. Виглядає якось занадто ідеально, а від того – нереалістично.
Та звісно, хтось скаже: «та він всюди заносить» - кожен судить по собі. Справді, з усіма не пересудишся. Але іншого виходу немає.
Зрозуміло, що за стільки років бізнесової діяльності мені довелось познайомитись із багатьма людьми з владних установ. Маю добрі стосунки з усіма. Часто вирішення питання не лежить в площині суду. Доводилось дзвонити керівництву, щоб ті «дали по шапці» підлеглим за видурювання в мене грошей.
Кум, сват, брат?
Це не так працює. Якщо на хабар натякає патрульний – ти цю людину бачиш в очі – це одна з найнижчих ланок корупції в Україні. А якщо в тебе вимагає хабар посадовець? Він ніколи сам не прийде, пришле посередника. Ти, ніби, і здогадуєшся, звідки цей «поштовий голуб», але на 100% не можеш стверджувати. От тоді і йдеш до найвищого керівництва і кажеш «у тебе, пане, бардак в установі, підлеглі знахабніли, роби щось!».
І роблять?
А куди їм подітись? Вони знають, що, як не наведуть лад, то будуть не лише суди, а й преса. Кому це потрібно? Я ще дещо помітив: останніми роками і вимагати менше стали. Навіть посадовці стають свідомішими, війна багатьох приземлила. Днями у Львові я разом зі своєю командою розпочав флешмоб «Хабарі. Не бери. Не давай».
Ми пройшлися державними органами, пропонували їм приліпити стікери з таким написом. І, знаєте, що? Вони погоджувались, ніхто не ховається, ані головний полісмен області, ані головний податківець, ані знаменитий, завдяки судді-коляднику, Львівський апеляційний адмінсуд. Люди теж підтримали – чіпляли на рюкзаки, автівки, дитячі візочки. Починати треба зі себе і я бачу, як вже змінилось мислення українців. Вони реально готові не брати і не давати хабарів.
Останнім часом ви й справді дуже активні – дитячі проекти, конкурс на безкоштовне встановлення систем енергозбереження у багатоповерхівках Львова. Добре до виборів готувались.
Щодо виборів, то я в останній момент вирішив іти. І всі благодійні ініціативи, які ми з командою РІЕЛ впровадили, до них не мають жодного відношення. Я бачу, що професія будівельника стає непопулярною, мене, як власника будівельного бізнесу, це не просто засмучує, але й завдає значних фінансових і репутаційних збитків – немає кому будувати! Вигадуємо, як привернути увагу до будівельної справи, як розказати дітям, що бути будівельником реально цікаво.
Придумуємо, як заохотити молодь, яка вже обрала будівельну спеціальність тощо. Системи енергозбереження ми запланували встановити у двох наших житлових комплексах в Києві та Львові ще наприкінці 2018 року. Зрозуміли, що є попит і це дуже актуально, враховуючи тарифи на опалення, враховуючи світовий тренд економії енергії, тож вирішили спробувати встановити такі системи у будинках старого фонду і пропагувати цю надактуальну тему серед львів’ян. Тим паче, що ми здешевили виробництво таких систем - спільно з українськими айтішніками розробили технологію.
Зрештою, наші ініціативи були помічені і це приємно. Але і я, і РІЕЛ, і мій Благодійний Фонд давно опікуємось дітьми-сиротами, молоддю, учасниками АТО, сім’ями Небесної сотні, займаємось розвитком правильних тенденцій на Львівщині. Все це легко перевірити. Коли я передавав броньовані авто батальйону «Львів», ніяких виборів не було. Коли ми щороку проводили дитячий тенісний турнір «Левеня», виборів не було. Коли ми давали квартири сім’ям Небесної сотні, виборів не було. Я маю змогу ділитись і я переконаний, що це мій обов’язок – допомагати тим, хто цього потребує.
…однак і негативної інформації про вас можна знайти чимало. Російське громадянство, рахунки в Швейцарії та офшорах. Навіть кажуть, що, свого часу, ви були прихильником політики Партії Регіонів.
Після того, як стало відомо, що я планую йти на вибори, мої конкуренти (бо більше нікому) почали вигадувати якісь казки про мене.
Однак, я та моя родина були готові. Тим, хто не може похвалитись своїми досягненнями, нічого не залишається, крім як очорнити здобутки інших. Тим паче, що у моєму випадку нема до чого причепитись: жодних офшорів ні в мене, ні у моєї сім’ї – всі статки задекларовані, сім’янин, громадянин України, який справно платить податки. Тому собака гавкає, а караван… самі знаєте.
Необґрунтований негатив на «новеньких» ще раз доводить – треба змінювати цю владу. Дякую, що в нас ще багато чесних ЗМІ, які дурість не публікують. Методи буремних 90-х вже ніхто не сприймає серйозно.
Всі, хто знають мене і мою сім’ю, знають, що ми – патріоти, знають, що вважаємо найбільшим злом ту злочинну владу. Та все ж, можу сказати, що вся Україна 5 років так чи інакше працювала за керівництва тієї партії та її очільника, які узурпували владу в країні. Чим все закінчилось, всі знають.
Хто ваш головний конкурент на вашому 116-му окрузі?
У мене немає конкурентів. Вибори на те і вибори, щоб люди мали право обрати того, кому довіряють, того, кого вважають професіоналом. Я не змагаюсь за крісло у Верховній Раді. Якщо не виграю, продовжу свою будівельну справу, продовжу допомагати людям і Львівщині. Від програшу я нічого не втрачу. Змінювати країну можна і поза стінами парламенту. Та все ж, якщо люди виберуть іншого кандидата, буду прискіпливо слідкувати за тим, як він виконує свої передвиборчі обіцянки. Бо говорити можна багато. Я ж вважаю, що треба діяти, сам завжди так роблю.
УНІАН, Микола Касатонов