25-09-2022 19:234409
Витрати на НАБУ, Бюро економічної безпеки та бюджет НАЗК у 2023 році дещо скоротять.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», у схваленому Кабміном проєкті Держбюджету на 2023 рік передбачено скорочення видатків на держапарат. При цьому половину всього бюджету наступного року направлять на оборону і безпеку.
«З кожної бюджетної гривні 50 копійок піде на армію та безпеку, ще 35 копійок — на соціальні виплати, медицину та освіту.
Всі інші видатки будуть скорочуватися. Головна стаття економії — це зменшення видатків на органи державної влади. Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії. За винятком силових структур, видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 млрд гривень, порівняно з 2022 роком», - сказав у своєму виступі прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Віднімання» буде стосуватися і судової гілки влади. Так, Державна судова адміністрація (ДСА) для забезпечення здійснення правосуддя судами першої та апеляційної інстанції отримає за загальним фондом 13,5 млрд грн. Ще 2,75 млрд грн закладено у план надходжень за спеціальним фондом (судовий збір, який час від часу Верховна Рада планує скасувати для певних держорганів). Загалом витрати на місцеві суди за проєктом складають 16,26 млрд грн.
У 2022 році з урахуванням змін бюджет ДСА за загальним фондом для забезпечення здійснення правосуддя судами першої та апеляційної інстанції складав 16,28 млрд грн. А з урахуванням спецфонду - 19 млрд грн.
Отже, фінансування судової влади зменшиться з 16,2 до 13,5 млрд грн за загальним фондом, тобто на 2,7 млрд грн.
«Судово-юридична газета» проаналізувала, чи буде стосуватися скорочення інших органів, діяльність яких стосується сектору юстиції.
З огляду на оприлюднений першим заступником Комітету ВР з питань податкової політики Ярославом Железняком проєкт бюджету, дещо скоротять видатки й на такі органи, як НАБУ, НАЗК, БЕБ.
Так, для Національного антикорупційного бюро (НАБУ) передбачено у 2023 році 1,21 млрд грн за загальним фондом у той час, як у 2022 році було 1,32 млрд грн. На перший погляд, скорочення незначне, але треба враховувати й інфляційні процеси.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) отримає у наступному році 728,6 млн грн. У 2022 році бюджет НАЗК за загальним фондом складав 1,31 млрд грн. Тобто, скорочення майже вдвічі. Однак воно буде стосуватися переважно не діяльності самого НАЗК, а такої статті видатків, як фінансування політичних партій (цей бюджетний рядок також відноситься до НАЗК). Політиків у 2023 році збираються профінансувати з бюджету на 366 млн грн (у 2022 році - на 885 млн грн).
Не дуже пощастить і новому органу - Бюро економічної безпеки. Якщо у 2022 році для нього передбачили 621 млн грн (і це на етапі створення органу), то у 2023 - всього 503 млн грн. Отже, «бюджету розвитку» у БЕБ не буде.
Інші видатки за загальним фондом:
Цікаво, що в умовах анонсованого «скорочення видатків на держапарат» Управління справами апарату Верховної Ради України отримає 2,53 млрд грн.
З них 1,19 млрд грн піде на «здійснення законотворчої діяльності», а 1,27 млрд - на «обслуговування діяльності» парламенту.
На Державне управління справами витратять 2,43 млрд грн.
«Хто лідери та «аутсайдери» серед розпорядників бюджетних коштів?
ТОП-5, чиї бюджети виростуть найбільше:
КМУ: +73% (+3,595 млрд). Тут БЕЗ зради – до видатків перейшла Держпродспоживслужба, у 2022-му була за Мінекономіки
ГУ розвідки Міноборони: +41% (+3,379 млрд)
Міноборони: +37% (+233,555 млрд) – найбільше підвищення в абсолютних цифрах
Мінветеранів: +13% (+789,2 млн) до 6,808 млрд
МЗС: +5% (+261,06 млн) до 6,056 млрд)
Окрім цього, зростуть бюджети СБУ(+4%), Мінфіну(+3%) та МВС(+2%). Інші зменшаться.
АнтиТОП-5, чиї бюджети зменшаться найбільше:
Міненерго: -97% (-188,39 млрд). За рахунок виключення компенсації ПСО 111 млрд та врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку 76 млрд. Їх ми вже виділили в цьому році законопроєктом №7429.
Мінекономіки: -86% (-20,86 млрд). Тут мінус Держпродспоживслужба, яка пішла в КМУ (-7 млрд) і завершення ЄПідтримки (-8,8 млрд).
Мінцифри: -86% (-3,67 млрд)
Мінрозвитку громад та територій: -74% (-22,297 млрд)
Мінінфраструктури: -65% (-17,311 млрд)», - зазначив Ярослав Железняк.
Стане
Було
Автор: Наталя Мамченко