Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії спільно з головним диригентом Теодором Кухарем та скрипалькою Лідією Футорською запрошують на концерт, композиції з програми якого вже через кілька місяців прозвучать у великому гастрольному турі Сполученими Штатами Америки.

Про це повідомляє Львівська національна філармонія ім. Мирослава Скорика.

Відбудеться він в рамках масштабного мистецького проєкту «Бачити і чути Україну / See & hear Ukraine», який в серпні презентувала Львівська національна філармонія ім. М.Скорика у співпраці із Благодійним фондом Козицького в межах проєкту «Ми і світ / WE & WORLD». Завдяки проєкту «Бачити і чути Україну», в межах гастрольного туру у США, публіці буде представлено не лише найкращі зразки музичного мистецтва, а й українське образотворче мистецтво відомих українських художників.

Натомість композиції, що увійдуть у програму десятків виступів у різних штатах Америки, Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, який у цьому сезоні відзначає своє 120-річчя, спочатку презентує рідній львівській публіці.

«Трагічна увертюра» Йоганнеса Брамса завжди справляє на слухача сильне емоційне враження. Хоч у цій композиції немає театральної афектації чи пафосу, властивих творчим опусам цього часу, втім у цій увертюрі присутні моменти справжньої драми, а сам твір передвіщає одне з найглибших одкровень у музиці Брамса – фінал його Четвертої симфонії. Одне з перших виконань «Трагічної увертюри» відбулось спільно з «Академічною фестивальною увертюрою» Брамса. Ці свої два опуси композитор описав так: «Одна сміється, а інша плаче».

Перший скрипковий концерт Макса Бруха часто називають просто «скрипковим концертом Бруха», хоч композитор написав три опуси в цьому жанрі. Однією з причин неабиякої популярності твору є надзвичайна партія скрипки. Вона наповнена блискучими, віртуозними пасажами, карколомними епізодами та грандіозними романтичними мелодіями, поєднаними композитором із проникливим оркестровим супроводом.

«Моя друга симфонія – це сповідь душі», – так говорив про свій твір фінський композитор Ян Сібеліус. Вперше ця симфонія прозвучала весною 1902 року, а її виконання ознаменувалось значним успіхом. З огляду на те, що тоді його рідна Фінляндія перебувала під гнітючим пануванням Російської імперії, у цьому творі критики вбачали його важливу роль у прагненні фінської нації до самовизначення та досягнення кінцевої мети – незалежності, хоч сам композитор це неодноразово заперечував.

Виконавці: