Правитель Росії Володимир Путін під час інтерв’ю на державному телебаченні заявив, що Росія навряд чи братиме участь у мирних переговорах найближчим часом.

Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на ISW.

24 січня, під час інтерв’ю кремлівському пропагандисту Павлу Зарубіну. Основний акцент у виступі Путіна був спрямований на те, щоб дати зрозуміти російському суспільству, що війна триватиме. Він підкреслив, що Росія навряд чи братиме участь у мирних переговорах у найближчому майбутньому, а агресія Росії проти України є частиною ширшого конфлікту між РФ і Заходом.

«Путін, ймовірно, використовує інтерв'ю із Зарубіним на російському державному телебаченні, щоб дати сигнал російському суспільству, що Росія навряд чи братиме участь у мирних переговорах у найближчому майбутньому і що війна навряд чи закінчиться найближчим часом», – йдеться у повілрмленні.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що цим інтерв’ю Путін також прагнув вплинути на російські еліти, які прагнуть завершення війни. Його меседж має переконати їх у тому, що жодних швидких шляхів досягнення миру не буде.

Ця заява вкотре демонструє незмінну позицію Путіна, який просуває наратив, що Україна є маріонеткою Заходу, а конфлікт є частиною глобального протистояння великих держав. Крім того, російський правитель вважає, що переговори щодо війни в Україні можуть бути досягнуті лише між США і Росією, без прямої участі України, пишуть у своєму звіті аналітики.

Путін також вкотре поставив під сумнів легітимність Зеленського як чинного президента України.

Під час інтерв'ю Путін намагався позиціонувати себе як рівного Дональду Трампу, підкріплюючи своє давнє переконання, що Росія є великою державою-спадкоємицею Радянського Союзу.

Ключові висновки:

Правитель Росії Володимир Путін знову намагається приховати своє небажання брати участь у мирних переговорах із метою припинення війни, звинувачуючи Україну в тому, що вона захищається від російського вторгнення та незаконної анексії української території.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про заборону переговорів із Путіним у вересні 2022 року як пряму відповідь на незаконну анексію Путіним чотирьох областей на сході та півдні України і після місяців переговорів, під час яких Росія продовжувала вимагати повної капітуляції України.
Однак Зеленський послідовно сигналізував про свою готовність вести переговори з Росією і йти на певні компроміси заради досягнення миру, навіть після указу про заборону офіційних переговорів із Путіним у 2022 році.
Тим часом Путін продовжує сигналізувати як своїй внутрішній, так і міжнародній аудиторії, що він не зацікавлений у мирі без виконання всіх його вимог і залишається прихильником повної капітуляції України.
Путін намагається використати указ 2022 року як прикриття, щоб приховати свою незацікавленість у переговорах і посіяти розбрат між Україною та її західними союзниками.
Під час інтерв'ю Путін також намагався позиціонувати себе як рівного Дональду Трампу, зміцнюючи своє давнє переконання, що Росія є великою державою-спадкоємицею Радянського Союзу.
Путін продемонстрував свою стурбованість тим, як зниження цін на нафту вплине на його внутрішню стабільність і здатність вести війну в Україні.
Кремль намагається відновити свою інформаційну кампанію, спрямовану на стримування США та інших західних держав від надання подальшої військової допомоги Україні.
Кремль позиціонує нову Концепцію безпеки Союзної держави до 2025 року як таку, що повністю замінює оригінальну Концепцію безпеки 1999 року, наголошуючи, що ця нова угода може бути більш широкою та сприятиме подальшим зусиллям Кремля щодо інтеграції Білорусі.
У ніч із 23 на 24 січня українські війська провели велику серію ударів із безпілотників по російських оборонних промислових підприємствах і нафтопереробних заводах у межах триваючої кампанії, спрямованої на послаблення російського військового потенціалу.
Російські війська просунулися вперед у Курській області та поблизу Часового Яру, Торецька, Покровська, Курахового і Великої Новосілки.
Українські війська відновили втрачені позиції під Торецьком.