Боротьба продовжується: громада та бізнес вимагають запровадження стабільного земельного податку в розмірі 1%

Про це повідомляє журналіст Leopolis.news.

Спочатку коротенька передісторія. 4 липня 2024 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 4967, згідно з якою було піднято ставку земельного податку на всій території Львівської міської територіальної громади. Податок зріс із 1% до 3% для тих, хто має право власності на земельну ділянку, та до 12% для тих, чиї ділянки зареєстровані на праві постійного користування. Громада опублікувала петицію, у якій вимагала скасувати прийняту ухвалу й залишити податок незмінним, оскільки нові суми податку є просто непідйомними для громадян. Детальніше про причини протесту громадян проти цієї ухвали читайте в нашому попередньому матеріалі. Під тиском громадськості укінці 2024 року Львівська міська рада розглянула петицію та встановила новий статус-кво: для тих, хто має право постійного користування земельною ділянкою, податок відтепер становить 1%, а для осіб, які мають право власності на ділянку, він залишається неврегульованим.

Громада ж прагне довести справу до кінця, адже мерія просто відтермінувала рішення про встановлення податку до літа. Головною метою громади є те, щоб ухвала № 1076, що передувала скандальній ухвалі № 4967, знову вступила в силу, а земельний податок залишився у розмірі 1%.

Як повідомила на пресконференції юристка Марія Маєвська, міська рада вже розпочала розроблення «дорожньої карти» реалізації електронної петиції. 13 лютого юристка отримала від ЛМР офіційне запрошення на розгляд цієї ситуації. Вона разом із головою ГО «Вартові Закону» Віктором Чарномським та головою ГБК № 20 Ігором Костишином відвідала сесію міськради, де від імені громади висловила зауваження. Результат: «дорожня карта» досі залишається незавершеною та невідомо коли буде.

Цікаво, що на пленарному засіданні ЛМР від 31.12.2024 року, коли було винесено на розгляд подану петицію, від львівського мера пролунало таке виправдання недолугості ухвали № 4967 про підняття ставки земельного податку: «Я думаю, просто десь у комісії недопрацювали».

Таке формулювання обурило членів гаражних кооперативів. У той час, коли в громаді підняття податку асоціюють із зашморгом, у міській раді замість вибачень, лунають такі абсурдні слова. Окрім цього, тоді міський голова також заявив, що громада повинна дякувати депутатам, що вони проголосували за цю петицію. Таке висловлювання також є зовсім не доречним. Громадяни обирають депутатів для того, щоб ті лобіювали інтереси громади, а не діяли на власний розсуд, а потім ще й просили вдячності за те, що вносять корективи до своїх недолугих рішень. Таку тезу висловила на зустрічі й Марія Маєвська. Юристка також додала, що якщо міська влада не дослухається до громадян і не встановить земельний податок у розмірі 1% на цей і подальші роки, то громада, на її думку, для досягнення мети готова буде вдатися до протестів, зокрема й до перекриття вулиць. 

На пресконференції також пролунала низка аргументів, що доводять необґрунтованість, нераціональність і незаконність прийнятої раніше ухвали.

«Ухвала № 4967 не містить жодного слова про економічне обґрунтування, яке би мало бути підставою для такого регуляторно-правового акту, як ця ухвала», – заявив голова суспільно-інформаційного проєкту «Аудит Львова» Андрій Петришин.

Податковий кодекс дозволяє підвищувати податок не більш, ніж на 12%, але за умови наявності економічного обґрунтування. Так, як його немає, то ухвала є незаконною, стверджує діяч.

На думку голови ГО «Вартові Закону» Віктора Чарномського, міська влада не поспішає з вирішенням цієї проблеми, а навпаки затягує процес. Прийняття ж рішення про підняття податку ставить зашморг власникам земельних ділянок, що врешті-решт приведе до втрати цієї землі. Віктор Чарномський так аргументував цю думку: «У кінцевому результаті це [підняття податку – Ред. ] поставить їх [власників ділянок – Ред.] в умови, коли б вони не змогли сплачувати той податок. Землю вилучать до міської ради, а після – продадуть будівельним організаціям, в яких на сьогоднішній день Андрій Іванович практично в усіх, наскільки нам відомо, має свою частку. Це я вам кажу як громадський діяч і як журналіст, член Національної спілки журналістів України. У мене є інсайдерська інформація».

Проблему підняття податків було розглянуто також із точки зору бізнесу. Всеволод Яловий, співвласник компанії OKSANA MUKHA, поскаржився що такі дії влади ніяк не сприяють розвитку бізнесу, суб’єкту, який сплачує податки державі.

«Ми готові платити податки, готові платити їх справедливо. Із точки зору бізнесу я не бачу доцільності взагалі в таких діях. Це тільки обтяжує нас як бізнесменів та тих, хто рухає цю економіку», – заявив підприємець.

Цікаву історію про махінації міської влади розповів на конференції один із голів гаражних кооперативів Юрій Чіпак. Колись гаражний кооператив пана Юрія, «Аерофлот-2», змушений був віддати частину землі місту для розширення аеропорту. Коли в 2022 році голова хотів відновити кадастровий номер ділянки, на сесії ЛМР йому дозволили зробити це тільки за умови перебування землі в оренді, а не на правах постійного користування, як це було в гаражного кооперативу на той момент. Юрій Чіпак пояснив, що коли земля перебуває у власності кооперативу, то її можна забрати хіба що через суд, а коли в оренді – то будь-коли й без проблем. У висновку пану Юрію все ж довелося згодитися на договір оренди. Отож можна чітко помітити, як міська влада за допомогою ненав’язливого примусу, створюючи ілюзію вибору, просто-напросто відбирає в людей землю. Збільшення ж податку – ще один дієвий інструмент у реалізації цієї мети. Податок у 12% для пільгових категорій громадян-учасників гаражних кооперативів є просто непідйомним, а отже, із часом людям все ж доведеться відмовитись від своєї землі.

Окрім цього, влада посилила контроль за кооперативами, запровадивши обстеження земель. Декілька власників ГК вже стикнулися з подібними обстеженнями з приводу, як стверджують у мерії, можливого самозахвату земель та інших можливих порушень. Андрій Дмитрів, голова гаражного кооперативу «Олесницького 123», повідомив, що представники влади, які здійснюють перевірки, мають список тих, хто раніше підписував петицію. На черзі такого раніше незнаного акту обстеження наразі стоять 39 ГК, що причетні до реалізації змісту петиції.

Максим ЩЕРБАК, Leopolis.news