Майстерня, фарби, нитки, голки, бісер - все це невід’ємна частина життя мисткині з Львівщини Наталії Лаганяк. Жінка з дитинства тяжіла до декоративно-прикладного мистецтва. Сьогодні вона навчає цьому підростаюче покоління, а ще — завдяки своєму таланту допомагає захисникам та захисницям, розмальовуючи гільзи.

Займатися таким видом благодійності Наталія Лаганяк розпочала неочікувано. До жінки звернувся знайомий військовий із проханням розмалювати використані боєприпаси. Вона одразу погодилася.

«Він надіслав гільзи просто з фронту. Разом зі своїми учнями я розмальовувала їх – тоді вдалося оздобити близько тридцяти. Це був наш перший досвід», – розповідає стриянка.

Всі використані боєприпаси, які малювала пані Наталія, продавалися на благодійних аукціонах, лотереях, а також були забрані у музеї. Загалом жінка з початку повномасштабного вторгнення розмалювала десятки гільз, тубусів, протитанкові міни, ящики тощо.

Такий вид творчості для мисткині не є терапевтичним, чи символічним, зізнається стриянка. Він має практичний сенс, аби направити кошти правильне русло.

«Я це малювала виключно з однією метою — щоб можна було роботи продати і допомогти нашим воїнам. Бралася вся моя художня воля в кулак і ставала до роботи. На початку повномасштабного вторгнення було важко повернутися до творчості. Пензлик в руках не тримався, фарба не змішувалася. Мотивувало лише розуміння того, що я це намалюю задля наших хлопців та дівчат. А якщо можу допомогти своїм талантом, то я це роблю», — ділиться Наталія Лаганяк.

Жінка входить у ГО «Спілка творчих людей», що діє у м. Стрий на Львівщині. Наталія ділиться, головною метою організації є активне сприяння розвитку та підтримці якнайширшого кола українського образотворчого мистецтва, сприяння обміну культурними цінностями тощо. Та крім цього, художники ледь не щоденно розмальовують використані боєприпаси задля благої мети. Не відмовляють нікому.

«Хочеться, щоб настала перемога, щоб наші воїни отримували заслужену шану. Щоб ці гільзи розписували не для аукціонів чи продажу, а як символ пам’яті – щоб вони зберігалися в музеях і нагадували нам про той непростий час та про ціну, якою дісталася ця перемога», — додає мисткиня.

Також Наталія Лаганяк вже 23 роки працює викладачем образотворчого мистецтва дитячої школи мистецтв села Братківці. З мистецтвом вона пов’язана із самого дитинства: шила, вишивала, створювала силянки та гердани.

«Бути художником — це помічати красу в простих повсякденних речах. Бути художником — це жити так, як хочеться. Вся моя робота повʼязана з мистецтвом, його творенням та навчанням», — каже стриянка.

З фарбами активніше Наталія почала працювати 10 років тому. Створювала картини на полотнах, розмальовувала стіни у готелях, дитячих садочках, фасади будинків, захоплювалася петриківським розписом.

Після 24 лютого 2022 року також почала робити ляльки-мотанки.

«Я практичний художник. Люблю щось створювати, аби воно приносило людям і задоволення, і було практичним. Своїми роботами хочеться донести, що мистецтво — це щось прекрасне та неповторне. Воно здатне надихати, зворушувати та змінювати наше життя», — ділиться мисткиня.

Юним художникам Наталія Лаганяк радить бути наполегливими, отримувати задоволення від своєї роботи, малювати рідне, експериментувати та шукати себе в різних стилях.

Олена Чепіль, для Leopolis.news