Коли в руках – пульт керування дроном, а в голові – майбутній ескіз. Коли після чергувань поблизу Бахмута ти відкриваєш планшет і починаєш малювати. Коли творчість – не хобі, а спосіб відволіктися. Львів’янин Роман Галушка пройшов шлях від волонтера до військового розвідника, а згодом – повернувся до своєї тату-машинки. Тепер він створює артпростір, у якому перетинаються війна, мистецтво і нове життя.

«Я кайфую, коли люди задоволені моєю творчістю»

Малювати Роман почав ще в дитинстві. Хист передала мама, а справжнім натхненням стала сусідка-художниця, каже львів’янин: «Вона показувала мені свої роботи, книги, і це мене дуже захопило. Уже тоді я розумів, що хочу творити».

У старших класах Роман почав серйозніше займатися малюванням, а після вступу до коледжу Львівської політехніки на спеціальність «дизайн інтер’єру» зрозумів, що хоче робити татуювання.

«Познайомився з тату-майстром, показав йому свої картинки. Вони були довільними, наближеними до живопису, академізму. Згодом я купив перше обладнання — і почалося. Перше татуювання робив своєму товаришу вдома. Він витримав тільки частинку нашого задуму, бо процес затягнувся. Коли увійшов у сферу тату мені було 17 років», — розповідає Роман Галушка.

Львів’янин навчався і в майстрів, і самотужки. Він переконаний, що відчуття стилю, індивідуальності, впевненість у власному почерку – це не те, чого можна швидко навчитися, а те, що формується роками практики. Перші базові знання йому передав знайомий майстер. Надалі ж він самостійно занурювався в теорію, багато читав, дивився відео, аналізував роботи інших і постійно експериментував. Щоб вийти на рівень фінансової стабільності, де творчість могла стати основним джерелом доходу, йому знадобилося близько трьох років.

«Кайфую, коли клієнти задоволені. Загалом отримую задоволення під час процесу – від створення ескізу до фінального результату. Кайфую, що людям моя творчість дуже подобається, а клієнтська база постійно збільшується. Це мене спонукає ще більше творити, більше працювати», – ділиться львів’янин.

Своєрідна терапія, спосіб відволіктися

З початком повномасштабного вторгнення Роман із друзями долучився до мілітарі-ком’юніті «Нарнія». Вони пройшли курси, на які відбирали у спецпідрозділ. Тренування тривали протягом восьми місяців.

«Згодом нас почали розформовувати і ми всі пішли служити в 54-й окремий розвідувальний батальйон. Вже в грудні 2022 року поїхав на Бахмутський напрямок. Служив оператором БПЛА. Стояли на обороні як Бахмута, так і населених пунктів поблизу. Також були на Сумщині», – розповідає Роман Галушка.

Попри службу, чоловік не залишав творчість. Це була своєрідна терапія, спосіб відволіктися та зберегти внутрішню рівновагу. Він створював ескізи на планшеті – як для татуювань, так і просто абстрактні, емоційні, сюжетні малюнки про війну. Каже, творчість зазнала змін: якщо раніше використовував багато кольору, то за час служби його малюнки стали виключно чорно-білими.

На фронті татуювання не робив – через антисанітарні умови. Хлопці просили, вмовляли, обіцяли навіть купити обладнання. Але Роман Галушка був принциповий: «Я всім казав: приїдете до Львова – у спокійній атмосфері, в стерильних умовах, усе гарно зробимо».

У 2024 році Роман звільнився зі служби. Вже тоді він чітко знав: повернеться до татуювань і реалізує мрію про власну студію.

«Я ще навіть коли у відпустку приїжджав, то без тату не міг. Всі люди відпочивають, а я виділяв по кілька днів, щоб робити татуювання», – розповідає він.

Думка про створення власної студії, яка виділятиметься з-поміж інших, у Романа була завжди. Так, львівʼянин знайшов приміщення, зробив ребрендинг, об’єднався з друзями-однодумцями. Паралельно дізнався про навчальні курси, пройшов відбір, виграв грант. У грудні 2024-го команда отримала фінансування та почала укомплектовувати студію. Зараз приміщення майже готове – Роман готується до відкриття «Пантери».

У роботі чоловік надає перевагу стилям олд-скул, традишнл та японському. Каже, що «розсипатися» на все одразу — непрофесійно. Любить брутальні готичні ескізи.

«Роблю все виключно за власними ескізами. Зображень з інтернету не використовую принципово і таких тату-майстрів не сприймаю. Адже в роботі має бути оригінальність та креативність», – ділиться Роман.

Місце для мистецтва і людей

Нова студія – це не лише про татуювання. Це також артпростір. Роман Галушка хоче створити місце, де клієнти почуватимуться комфортно, зможуть відволіктися, поринути в атмосферу творчості. Так, у своїй тату-студії планує прикрасити стіни картинами художників і залучати митців до виставок.

«Хочу, щоб це місце надихало. Щоб люди приходили не лише за татуюванням, а й за відчуттям. І щоб митці теж мали змогу проявити себе», – каже львів’янин.

Його історія – це приклад того, як внутрішній стрижень і вірність собі можуть прокласти шлях крізь будь-які випробування. Сьогодні Роман Галушка будує не просто студію – він творить простір сили, свободи та мистецтва. Тут кожен ескіз має глибину, а кожне татуювання – свою історію.