У Львівському національному університеті ім. Івана Франка, на базі геологічного факультету, відбувається ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Геологічні музеї і колекції: їх роль в науці, освіті та туризмі».

Розпочався цей науково-практичний форму, у четвер, 10 квітня в Дзеркальній залі головного корпусу університету із хвилини мовчання за полеглими воїнами України, які віддали своє життя за нашу незалежність у російсько-українській війні, повідомляє кореспондент Leopolis.news.

На початку роботи конференції, ректор Львівського національного університету ім. І.Франка, доктор філософських наук, професор Володимир Мельник привітав її учасників і висловив слова вдячності усім, хто своєю працею доклався до створення університетського Палеонтологічного музею, який цьогоріч відзначає своє 120-річчя, та вручив нагороди кращим музейникам.

Проректор з наукової частини Університету, кандидат фізико-математичних наук Іван Куньо у своєму слові побажав плідної роботи учасниками конференції. Також з вітальним словом виступила й заступниця декана геологічного факультету, кандидатка геолого-мінералогічних наук Галина Гоцанюк. Вона говорила про роботу факультетських музеїв, про їх етапи розвитку та геологічну науку як таку.

Досить детально про Палеонтологічний музей ЛНУ ім. І.Франка, розповіла його завідувачка, кандидатка геолого-мінералогічних наук Ярина Тузяк. А Лариса Сливко – завідувачка Музею рудних формацій університету – у своїй доповіді акцентувала увагу учасників конференції на багатолітній діяльності музейної експозиції, цьогоріч якій виповнилося 40 років.

Про Мінералогічний музей ім. Євгена Лазаренка, що при геологічному факультеті ЛНУ ім. І.Франка, його внесок у геологію як науку, розповіла завідувачка цього музею Альбертина Бучинська.

Після виступів та промов у вітальній частині конференції, її робота продовжилася у п’ятьох спеціальних сесіях.

На початку роботи першої сесії, тема якої «Історія геологічних музеїв та колекцій. Досвід роботи геологічних музеїв», до присутніх в авдиторії звернувся декан геологічного факультету ЛНУ ім. І.Франка, кандидат геолого-мінералогічних наук Сергій Ціхонь, вітаючи учасників конференції в стінах факультету. Потім розпочалися наукові доповіді, у яких науковці, музейники, професійні геологи й аматори говорили про історію створення та розвитку колекції каменю Криворізького національного університету, Палеонтологічного музею Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді у м. Суми тощо. Певну зацікавленість в учасників конференції викликала доповідь гостя із Чехії Бориса Еркта, у якій він розповів про зміни умов зберігання колекції, їх вплив на чутливі геологічні зразки та необхідну профілактичну й відновлювальну консервацію таких у Празькому національному музеї.

Учасники цього наукового форуму, які долучилися до роботи он-лайн з Литви, США, Румунії, а також з інших міст України, зокрема із Києва, теж ділилися своїм досвідом щодо музейної роботи, вивчення та наповнення геологічних експозицій, їх оцифрування тощо.

Під час роботи другої сесії «Наукові дослідження на базі геологічних музеїв та колекцій», яка розпочалася у п’ятницю, 11 квітня, учасники конференції мали нагоду почути цікаві доповіді про колекції морського кернового матеріалу та шліфів, про наукові дослідження викопних діатомових водоростей Чорного моря в Інституті геологічних наук НАН України, а також про музейні геологічні колекції та виставки як об’єкти геотуризму. Про останні он-лайн доповіли колеги із Вірменії та українські музейники із Києва.

У третій сесії «Використання геологічних колекцій в освіті; музейна педагогіка» промовці, в основному, говорили про роль геологічних музеїв у збереженні історії та розвитку освіти, про використання геосайтів, зокрема Харківщини, у системі підготовки педагогічних кадрів, про роль геологічних музеїв у проведенні лабораторних і практичних занять. Також учасники конференції мали нагоду почути про використання колекції зразків бурштину при підготовці фахівців геологічного профілю, он-лайн доповідь про Заваллівський графітовий комбінат, що у Вінницькій області, як сучасний центр підготовки студентської молоді тощо.

Четверта сесія, тематика якої «Геологічні музеї, колекції та виставки як об’єкти геотуризму» розпочалася із он-лайн промови музейників із Румунії, науковців з Польщі. Природоохоронці НПП «Північне Поділля» розповіли учасникам конференції про унікальну геологічну експозицію просто неба, у числі якої – закам’янілі пісковики химерних форм на одній із територій цієї природоохоронної установи. У свою чергу працівники Кременецько-Почаївського державного заповідника говорили про Палеонтологічну колекцію Залозецького краєзнавчого музею на Тернопільщині.

Завершальною науковою частиною конференції була п’ята сесія «Дослідження історії видобутку та використання корисних копалин, археомінералогія». Відповідно до програми дня, під час п’ятої сесії її учасники вели мову про мінералого-петрографічні дослідження археологічних артефактів як один із напрямків наукової роботи геологічного музею Київського НУ ім. Т.Шевченка, про старий залізорудний Кочубеївський рудник, як скансен гірничої справи, та про історію видобування озокериту в урочищі Помірки, що поблизу Трускавця Львівської області.

Окрім наукової частини конференції, її учасники, відповідно до програми, взяли участь в екскурсії по приміщеннях Будинку вчених у Львові, в презентації мармурових погрудь Діани Версальської та Ероса Праксителя, які, після реставрації повернулися на свої місця в Мінералогічний музей ім. Євгена Лазаренка геологічного факультету, а також були учасниками відкриття виставки «Самоцвіти, що об’єднують світ» мисткині Оксани Журавської, унікальні твори якої створенні із натурального каміння з усього світу. Виставка відбувалася поміж експозиційними вітринами зазначеного музею.

Також тут, у приміщенні геологічного факультету ЛНУ ім. І.Франка, учасники конференції оглянули ще й експозиції Музею рудних формацій та здійснили невелику мандрівку Львовом з відвідинами Державного природознавчого музею НАН України.

Субота, 12 квітня, та неділя, 13 квітня, передбачені програмою конференції як екскурсійні дні для її учасників. У суботу відбудеться геотуристична мандрівка за маршрутом Львів-Залізці-Кременець-Львів, під час якої екскурсанти оглянуть геологічні та археологічні експозиції у Залізцях та Кременці, а на неділю заплановано геомандрівку з відвідинами таких природніх об’єктів як Ражнівські піски та закам’янілі величні пісковики на території комплексної геологічно-ботанічної пам’ятки «Триніг», що у Золочівському районі Львівщини.

Михайло ШИШКА, для Leopolis.news