Реформа шкільного харчування є викликом не тільки для України. Багато країн у світі працюють над пошуком механізму забезпечення учнів навчальних закладів якісним харчуванням. Навіть ті держави, які до 2019 року досягли певних успіхів у цій сфері, змушені визнати, що після пандемії питання ефективності системи шкільного харчування знову вийшло на перший план.

Про це повідомляє пресслужба МОН.

Чому так відбулося і що робить міжнародна спільнота, аби покращити ситуацію?

На міжнародному рівні цим питанням успішно опікується Коаліція шкільного харчування (School Meals Coalition). Вона була створена у 2021 році як відповідь на наслідки пандемії COVID-19, через яку багато навчальних закладів закрилися або перейшли на дистанційну форму навчання. Як наслідок, близько 370 мільйонів школярів у всьому світі втратили доступ до щоденного обіду. Подекуди це перетворилося на серйозний соціальний виклик, оскільки для деяких дітей це був єдиний денний прийом їжі, на який вони могли розраховувати.

Тож створення Коаліції шкільного харчування мало на меті поєднати зусилля урядів, міжнародних та локальних неурядових організацій, дослідницьких установ і профільних структур та сприяти відновленню системи шкільного харчування в країнах-учасницях Коаліції.

Організацію діяльності та управління Коаліцією задля максимальної ефективної роботи взяла на себе Всесвітня продовольча програма ООН (World Food Programme).

Проте учасники не планують зупинятися виключно на відновлені тих показників, які було досягнуто до 2019 року. Їхньою амбітною метою є забезпечити кожній дитині до 2030 року можливість щодня отримувати здоровий, поживний обід у школі.

До кінця 2023 року планується відновити те, що було напрацьовано до пандемії, та надати підтримку всім країнам у відновленні ефективних програм шкільного харчування.

До 2030 року доступ до якісного харчування має бути забезпечений найвразливішим категоріям дітей у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, які не мали доступу до програм шкільного харчування до початку пандемії.

До 2030 року планується покращити якість та ефективність наявних програм шкільного харчування в усіх країнах. Також планується реалізація програм та заходів, пов’язаних з підвищенням рівня поінформованості суспільства щодо здорового харчування та його важливості для системи охорони здоров’я.

КОАЛІЦІЯ НА ГЛОБАЛЬНОМУ РІВНІ

Протягом двох років існування Коаліції до неї вже долучились уряди понад 90 країн. З них 26 країн взяли на себе зобов'язання щодо досягнення загальної мети — забезпечити всім дітям доступ до здорових та поживних обідів у школах до 2030 року.

Для досягнення мети вже сьогодні реалізується низка активностей.

У травні 2021 року розпочав роботу Консорціум досліджень з питань шкільного здоров'я та харчування. Його очолює Лондонська школа гігієни та тропічної медицини. Цей консорціум має на меті координацію зусиль академічних установ, експертів і дослідницьких партнерів, зокрема з фокусом на країни Глобального півдня.

Стартувала ініціатива для покращення координації та підвищення ефективності фінансових механізмів. Її було створено під керівництвом Глобального форуму щодо освіти з метою покращення координації донорів та урядів, підвищення ефективності фінансових механізмів упровадження змін у системі харчування різних країн.

Проводиться постійний збір даних та моніторингу ситуації зі шкільним харчуванням у різних країнах. Під проводом Німеччини як однієї з країн учасниць відбуватиметься обмін досвідом та інформацією, розроблятимуться глобальні стандарти та рекомендації для посилення програм шкільного харчування.

КОАЛІЦІЯ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

На національному рівні від країн-учасниць Коаліції вимагається займати проактивну позицію — і за підтримки партнерів та міжнародної спільноти докладати зусиль до реформування системи харчування в межах своєї держави. Без розуміння важливості проблеми на місцях, політичної волі, дотримання фінансових зобов'язань змінити таку багаторівневу систему як харчування в закладах освіти неможливо.

Проте постійне збільшення кількості учасників Коаліції демонструє, що переважна більшість урядів країн бачить підтримку дітей, забезпечення рівного доступу до якісного харчування школярів у різних країнах, з різних соціальних прошарків та побудову здорового суспільства як один зі своїх пріоритетів.

РЕФОРМА ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ

Україна розпочала свій шлях до зміни системи забезпечення їжею дітей у закладах освіти ще у 2020 році. Саме тоді за ініціативи першої леді Олени Зеленської стартувала реформа шкільного харчування, яку не зупинила ані пандемія, ані повномасштабна війна.

За період з 2020 по 2023 роки було ініційовано та затверджено низку важливих законодавчих змін. Зокрема, внесено зміни до Порядку організації харчування в закладах освіти й дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року, затверджено нові нормативи та регламенти, зокрема Санітарний регламент для закладів освіти.

Протягом цього часу були розроблені три технологічні моделі організації харчування в навчальних закладах, які мають допомогти забезпечити рівний доступ до якісної їжі для всіх дітей. Розпочато роботу зі створення кулінарних хабів на базі закладів професійно-технічної освіти, де кухарі-тренери проходитимуть навчання та згодом передаватимуть навички колегам у регіонах.

За сприяння Першої леді Олени Зеленської та за фінансової підтримки Фонду Говарда Баффета будуються фабрики-кухні на Київщині та Харківщині.

Та найголовніше, що навіть в умовах війни реформа шкільного харчування отримала свою стратегію розвитку до 2027 року, яку наразі погоджує Кабмін. Плани та цілі, які ставить перед собою команда реформи шкільного харчування, зокрема Міністерство освіти і науки України як один з ключових виконавців реформи, чітко збігаються з візією Коаліції шкільного харчування. Головною метою реформи в Україні є забезпечення рівного доступу до якісного та поживного харчування учнів у всіх закладах освіти незалежно від їхнього місця проживання.

Підготував Володимир Піняжко, Leopolis.news