Тарас Батенко – «хитрий лис» з нафтовими плямами Коломойського

Свої перші кроки в політиці Батенко зробив в 1990-му році під патріотичними синьо-жовтими прапорами та ореолом науковця.

Закінчивши історичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка, Батенко брав активну участь діяльності Української республіканської партії під керівництвом Левка Лук’яненка,  видавав журнал «Республіканець», будував наукову та викладацьку кар’єру. У середині 1990-х Батенко переходить на чиновницьку роботу – до Львівської обласної державної адміністрації, працюючи спеціалістом і помічником голови інформаційно-аналітичного відділу. А на межі «нульових» Батенко викладає політологію, захищає кандидатську дисертацію на тему опозиції, трудиться у Центрі політичних досліджень «Нова хвиля» та керує Центром політичного прогнозування газети «Високий замок».

Слід зауважити, що тоді дослідницько-наукова й творча діяльність Тараса Батенка приносила суспільну користь. Батенко написав низку якісних книг, присвячених національно-визвольним змаганням України, політв’язням Богдану та Михайлу Гориням, Івану Гелю. Десяток аналітичних книг, зокрема «Галицькі намісники», «Королі СНД» та опис політичного портрета Путіна, в якому гостро критикувався авторитарний режим в Росії. У часи, коли лояльною до Росії вважалася левова частка українських еліт та медіа, це було дуже прогресивною позицією. Одразу після виходу першого видання книги про Путіна у 2001 році більшість накладу викупило і, таким чином – вилучило з ринку, російське консульство у Львові.

Але усвідомлюючи, що на науці багато не заробиш, Батенко сконцентрувався на політичній роботі: був одним з керівників виборчого штабу Віктора Ющенка на Львівщині, з 2005-2008 роках був заступником голови Львівської ОДА з політико-правових питань, став депутатом облради та головою фракції блоку «Наша Україна – Народна Самооборона». Не завадило його політичній кар’єрі й те, що у 2002-2003 роках очолював пресслужбу тодішнього кучмівського губернатора Янківа. Цей період запам’ятався грандіозним скандалом, коли на сесії обласної ради було оприлюднено таємну аналітичну записку ОДА до Адміністрації Президента України про львівську опозицію.

Нагадаємо, що тоді заступником Янківа з політико-правових питань був Володимир Мельник, колишній завідувач відділу науки обкому компартії та майбутній ректор Львівського національного університету імені Івана Франка. Також свого часу Батенко разом із дружиною заснували новинний сайт Галінфо, який після низки перепродажів опинився під контролем експодатківця Миросава Хом’яка.

У цей період Батенко доклався й до просування у мери Львова бізнесмена Андрія Садового, всупереч позиції львівського осередку «Нашої України», котра висувала Василя Куйбіду. У місцевій пресі неодноразово писали про тісні стосунки Батенка з Садовим. 

А у 2008 році депутати облради оприлюднили звернення щодо загрозливої ситуації в гуманітарній сфері області, в якій назвали винним заступника голови ЛОДА Тараса Батенка, «який замість працювати, займається політичними інтригами і формуванням власного іміджу, на шкоду роботі». Сам же Батенко тоді заявив, що звітувати не збирається.

Нафтові плями Коломойського на репутації політолога

Зав’язавши в політиці потрібні знайомства й зв’язки, історик за освітою, письменник, науковець та політик Тарас Батенко раптом стає… директором «Магістральних нафтопроводів «Дружба» ВАТ «Укртранснафта», яке очолює впродовж 2009-2014 років. Це державне підприємство забезпечує транспортування нафти на нафтопереробні підприємства України та транзит європейським споживачам.

Не те, щоб законом це було прямо заборонено, але в країні є достатньо фахівців нафтогазової галузі, котрі мають відповідну освіту, досвід та розуміння технічних процесів, аніж талановитий політичний публіцист. Але в цих фахівців не було таких зв’язків та кумів, як у Тараса Батенка. А Батенко – безумовно розумний діяч, котрий дуже добре знає, які гроші крутяться у нафтовому бізнесі, щоб спокійно спостерігати, як вони пропливають повз нього.

А потрапив Тарас Батенко в цю незвичну для історика нафтову галузь вочевидь завдяки кумівству. Тодішній керівник ВАТ «Укртранснафта» Олександр Лазорко – один із найдосвідченіших менеджерів Ігоря Коломойського, є ще й кумом Тараса Батенка – хресним батьком старшої доньки. А  ще раніше кум Батенка Лазорко керував підприємствами з групи «Приват» Ігоря Коломойського – Дрогобицьким і Надвірнянським НПЗ.

Про порядність Батенкового кума свідчить той запізнілий факт, що у 2015 СБУ оголосило Лазорка в розшук за привласнення майна в особливо великих розмірах, що передбачало покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 7 до 12 років. Лазорко втік за кордон, але у червні 2019 року повернувся в Україну. І про радісну звістку повернення кума повідомив громадськості Тарас Батенко на своїй сторінці в Facebook, опублікувавши спільне фото. 

Через кумівство  Батенко потрапляє в оточення олігарха Ігоря Коломойського, інтереси якого лобіює у нафтовій галузі. А українське суспільство пам’ятає зловживання та розкрадання олігарха Коломойського у нафтовій галузі в контексті «Укртранснафти».  

Але пробившись до нафтового корита, про родину Батенко також не забував. За даними видання РБК-Україна, в цій же філії «Укртранснафти» працювала і сестра дружини Батенка – Оксана Кобрин.  Хоча непотизм, просування родичів на посади за рахунок платників податків – це чи не найменші гріхи Тараса Батенка.

Проте милу його серцю політику Батенко не покидає, поки там залишаються важелі адміністративного впливу на прийняття рішень: знову обирається депутатом Львівської обласної ради від «Української Народної партії» та пробує прориватися до Верховної Ради, але невдало.

Хоча заради депутатства Батенко залучив до передвиборчої агітації навіть священників Миколаєва та Золочева, котрі на мітингах благословляли його кандидатуру до ВРУ.  На цьому ж мітингу за участі десятка, мабуть ідейно мотивованих всечесних отців, Батенко клявся, що ніколи не співпрацюватиме з Партією регіонів.

А у 2014 році Батенко зрештою реалізує свій політичний талант й виходить на загальнодержавний рівень – стає нардепом від Блоку Петра Порошенка й очолює підкомітет з питань нафтової, нафтотранспортної галузі і нафтопродуктозабезпечення Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Поєднав приємне з корисним: і людям тепло, і Батенкові кишеню гріє.

Батенко – скандальний депутат в корупційному союзі з регіоналами

Але в політичному закуліссі Верховної Ради Тарас Іванович Батенко недовго зберігав вірність Порошенкові і спокусився вигіднішими пропозиціями. Після виходу з БПП Батенко у 2016 році очолює політичний бізнес-проєкт олігарха Коломойського – партію «УКРОП».

А 2019 року Батенко став вже співголовою, а потім й одноосібним головою депутатської групи «За майбутнє» у Верховній Раді. До групи увійшли депутати-перебіжчики та шукачі політичного даху й інших дивідендів, обрані від різних партій: колишні регіонали Януковича, партії «Відродження», УКРОП та «Наш край», БПП, Народний фронт, «Слуга народу». Керуючи цією збірною солянкою політичних відходів, Батенко трудиться у Верховній Раді членом Комітету з питань бюджету.

Чомусь історика та науковця не привабили комітети з питань гуманітарної та інформаційної політики чи комітет з питань освіти, науки та інновацій. Цікаво чому Тарас Іванович втратив інтерес до історії?

Парадоксально, що покидаючи партію «УКРОП», Тарас Батенко та керівництво партії залишили своїх партійних співробітників в усіх областях без зарплати за кілька місяців. 

«Ми не сподівалися на такий результат виборів до Верховної Ради, тому тепер маємо форс-мажор з невиплатою зарплати, який повинні всі зрозуміти» – заявили підлеглі Батенка, погодившись заплатити людям лише частину грошей. 

Найцікавіше, що в цей період у Львівській обласній організації «УКРОП» працювала рідна дружина Тараса Батенка – Катерина, котра за минулий 2018 рік декларувала заробіток у 150 тис. грн на посаді в партії свого чоловіка. Цікаво, дружині Батенко також не заплатив за роботу чи якось по-іншому розрахувався?

На посту народного обранця Тарас Батенко не забував і про інтереси партнерів та своїх благодійників. У 2020 році Батенко став одним із ініціаторів оскарження положення закону «Про запобігання корупції» через що Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію у деклараціях, а також визнав неконституційним те, що громадяни та НАЗК мають цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторингу способу життя владоможців.

Показово, що в поданні цієї скарги «галицький патріот» та дослідник церкви Тарас Батенко пліч-опліч об’єднався з одіозними зрадниками та регіоналами: Віктором Медведчуком, Юрієм Бойком, Іллею Ківою, Тарасом Козаком, Ренатом Кузьміним, Сергієм Льовочкіним, Вадимом Рабіновичем, Григорієм Суркісом та Нестором Шуфричем – всі разом вони подавали скерування щодо ліквідації електронного декларування.

Скандали, сім’я і гроші Тараса Батенка

А живе сім’я Батенків після всіх політичних, фінансових та нафтогазових справ дуже не бідно – лише на офіційних рахунках за останні роки в Тараса Батенка та дружини – мільйони гривень, кілька квартир, земельні ділянки й будинки. Тільки згідно декларації за 2018 рік, Тарас Батенко отримав дохід в розмірі 2 млн 648 тис. гривень. Згадайте, яким тоді був курс долара.

Дружина Батенка донедавна роз’їжджала на позашляховику Audi Q7 за 2 млн 350 тис. грн, яку змінила на Mersedes-Benz GLE 300D, вартість якої оцінюється від 4 млн грн. Сам Тарас Батенко також міняє автівки як рукавички: у 2017 році змінив свій Volvo XC60 на Volvo XC90 за 1 млн 886 тис. грн, а в останній декларації за 2023 рік вказав скромну Toyota Camry 2017 року.

Батенко на службі народу

У Верховній Раді Тарас Батенко, за даними «Серпом по рейтингу», потрапляв у скандали 17 разів – через дії щодо антикорупційного законодавства, «антиколомойського закону» та Арсена Авакова. Він  гречкосіяв та піарився на освоєнні бюджетних коштів. А також Батенко був частим гостем на телеканалах Віктора Медведчука – 112 та ZIK.

Громадський рух «Чесно» серед характеристик депутата Батенка відзначив кнопкодавство і гречкосійство.  

Навіть під час повномасштабної війни Батенко допомагав інтересам великого бізнесу на шкоду громадянам. Наприкінці 2022 року, Батенко став одним із ініціаторів містобудівної реформи (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. І тільки через спротив громадськості президент не підписав скандальний законопроєкт авторства Батенка і Ко.

Видання «Слово і Діло», котре аналізує обіцянки політиків, зазначає, що за останню каденцію в парламенті, частину передвиборчих обіцянок Батенко трохи таки й виконав, а ще частина зависла «у процесі». До прикладу, серед «виконаних» видання вказує на обіцяний Батенком якісний соціальний захист малозабезпеченим родинам в місті Новий Розділ, Золочівському, Миколаївському та Перемишлянському районах. З огляду на такі висновки, малозабезпеченим мешканцям округу Батенка немає чого скаржитися – нехай закупляють нерухомість у Дубаї, інвестують у криптовалюту,  і не забувають зі своїх статків донатити на ЗСУ.

Серед невиконаних обіцянок Тараса Батенка: обіцянка підтримати мораторій щодо закриття заклади охорони здоров’я, блокувати законопроєкт про землю, проведення системних реформ і т.д. Але насправді невиконаних обіцянок Батенка значно більше, аніж воліють помічати декотрі видання. Чого варта лише обіцянка перед священниками не співпрацювати з регіоналами?

Тарас Батенко – один з тих небагатьох політиків, котрі помножили власний розум та здібності на зв’язки і схеми, отримавши дивіденди та владу на українському політичному Олімпі. Хоча виборцям від цього особливої користі не дісталося.

Зараз Тарас Іванович уникає якоїсь публічної активності та участі у громадських заходах. Хоча є частим гостем на телеканалі одного львівського олігарха, який мріє про власний політичний проєкт. Зараз народний депутат Батенко активно працює над написанням докторської дисертації і після завершення політичної кар’єри, як подейкують, мріє повернутися на роботу до Франкового університету. Посада ректора обмежена двома каденціями, на відміну від народного депутата, який може обиратися необмежену кількість разів. Тому у 50-річного Батенка є усі шанси поборотись у майбутньому за посаду очільника найстарішого університету країни. Зараз цей досвід здобуває ідейний колега нардепа депутат Львівської обласної ради з фракції партії «За майбутнє» Юрій Раделицький.

Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news