Видання Leopolis.news слідкує за судовими справами, де розглядають неправомірне звільнення підлеглих міського голови Львова із вірогідного благословення самого ж мера. Навіть найменшого припущення нема, що такі публічні та негативні для реноме народного обранця Андрія Садового судові справи можуть відбуватись потайки поза його спиною і при цілковитій відстороненості Гелени Пайонкевич, головної юристки Ратуші. Мова про Олену Лазірко (Горпинюк) і про Ірину Король, які не скорились правовому свавіллю головного львівського чиновника.

Про історію протистояння Олени Лазірко із бюрократами Ратуші (площа Ринок), виконавчої служби (площа Шашкевича) та головного управління поліції (площа Григоренка) розкажемо, коли отримаємо повний пакет заяв і скарг Олени Лазірко на бездіяльність чиновників, які живуть із податків громадян України. Особливо чекаємо на копії її скарг у Київ – у профільні державні інстанції та в Офіс президента.

А поки що повідомимо про перипетії Ірини Король у Галицькому суді Львова. Для тих, хто не знає, головуюча суддя Ірина Волоско слухає два об'єднані кримінальні провадження стосовно колишньої начальниці управління екології Олександри Сладкової, яка нищила львівські озера за один мільйон і двісті тисяч бюджетних гривень. Друга кримінальна справа стосується фальсифікації службових документів у тому ж управлінні. Під час обох кримінальних проваджень адвокатка Руслана Юхименко брутально захищає свою довірительку Олександру Сладкову.

Руслану Юхименко доводилось бачити і раніше в інших судах, де вона традиційно захищала правопорушників Андрія Садового, які посягали на міську казну або змушували давати їм хабарі. У той час Руслана Юхименко була ввічливою і зразком для професійного наслідування. Недарма у 2022 році сам міський голова Львова з нагоди Дня адвокатури нагородив Руслану Юхименко почесною Подякою за високий професіоналізм, значний особистий внесок у розбудову правової держави, формування громадянського суспільства і підвищення рівня правосвідомості громадян.

Отже, 26 березня 2025 року Ірина Король, яка має статус потерпілої від свавілля Олександри Сладкової, під час судового засідання оголосила Клопотання, щоби суд відреагував на неприпустиму і непрофесійну поведінку Руслани Юхименко під час судових засідань.

У своєму Клопотанні Ірина Король наголосила: «Незважаючи на те, що всі дати слухання справи попередньо узгоджуються в залі суду та в телефонному режимі з адвокатом Юхименко Р.І., вона продовжує не з'являтись в судові засідання, надсилаючи клопотання про відкладення розгляду справи та посилаючись на різні причини. При цьому не надає доказів, що підтверджують поважність причин неявки, що свідчить про зловживання адвокатом Юхименко Р.І. своїми процесуальними правами, свідоме ігнорування судових засідань та затягування судового процесу».

Апелянтка Король звернула увагу суду, що адвокатка Юхименко під час слухання кримінального провадження «неодноразово була не стриманою і не коректною, не тактовною при допиті потерпілої та свідків, застосовувала при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби. Зокрема, вдавалася до протизаконних методів тиску на протилежну сторону та на свідків (погрози, шантаж тощо). Без поважних причини не з'являлася в судові засідання, що призвело до невиправданого затягування розгляду справи та порушення прав учасників процесу, зокрема моїх як потерпілої».

Ірина Король наголосила, що:

● 10 жовтня 2024 року під час опитування двох представниць Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, які склали Акт за результатами проведеної перевірки в управлінні екології, яким у той час керувала підсудна Олександра Сладкова, адвокатка Юхименко всіляко принижувала цих представниць як свідків та спрямовувала на них свій агресивно-емоційний тиск. А ще обізвала одну зі свідків від Держпраці, а саме Колівошко Наталію Петрівну, «безсовісною і недобросовісною»;

● 21 жовтня 2024 року під час опитування свідка Богдана Катюбіна, начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Львівській області (опитування стосувалось процедури нищення львівських озер), Руслана Юхименко принижувала його як фахівця, порівнюючи його свідчення із «базаром», здійснювала моральний тиск на Богдана Катюбіна і навіть погрожувала йому кримінальною відповідальністю. Руслана Юхименко так і сказала: «Я своїми стараннями притягну вас до кримінальної відповідальності». Аж настільки захисниці Сладкової не сподобались свідчення еколога Богдана Катюбіна, які були не на користь підсудної;

● 7 лютого 2025 року в судовому засіданні, розглядаючи подані докази у справі за обвинуваченням підсудної Сладкової, адвокатка Юхименко ставила додаткові питання Ірині Король як потерпілій. Отримавши відповідь, яка не влаштовувала Юхименко, вона брутально принизила честь і гідність Ірини Король та вилаяла її, традиційно обізвавши «безсовісною».

Це лише вершина айсбергу діяльності Руслани Юхименко в суді. А ще Ірина Король зазначила, що суддя Ірина Волоско погоджувала всі дати майбутніх судових засідань із врахуванням думки і зайнятості адвокатки Юхименко. Попри те захисниця Юхименко вчинила ряд процесуальних «диверсій», невиправдано затягуючи судовий розгляд справи, що зумовило зрив 7-ми судових засідань.

Ірина Король переконана, що клопотання про факт таких системних порушень процесуального законодавства та Правил адвокатської етики з боку Руслани Юхименко необхідно внести до матеріалів судової справи, а копію надіслати до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області для притягнення адвокатки Руслани Юхименко до суворої відповідальності.

Після завершення зачитування тексту Клопотання суддя Ірина Волоско поцікавилась думками учасників судового процесу стосовно цієї пропозиції.

Захисник Ірини Король адвокат Андрій Петришин без вагань і роздумів Клопотання підтримав і наполіг на його скеруванні у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області.

Прокурор Олексій Лозінський зазначив: «Підтримую таке Клопотання, оскільки розумні строки ведення судового провадження покладаються на суд саме через такі критерії як поведінка учасників судового провадження. Саме через поведінку захисника Юхименко неодноразово відкладали судові засідання. Завчасно не було попередження про причини неявки. Прошу суд відреагувати та скерувати відповідну ухвалу в орган Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Львівської області».

Захисниця Руслана Юхименко зазначила: кримінально-процесуальним кодексом не передбачено, щоби суд посередині судового процесу ішов у нарадчу кімнату і виносив таку ухвалу. А якщо суд задоволить апеляцію Ірини Король, то захисниця Юхименко не зможе оскаржити це Клопотання до завершення судового процесу.

Адвокатка Юхименко визнала, що погоджувала дати майбутніх судових засідань, проте «в суді багато-чого погоджували, однак трапились накладки. Якби засідання призначались раз у три місяці, то це треба було би якось планувати. А якщо засідання призначають по два рази на тиждень, то я не бачу жодних проблем. Я мала право піти у відпустку».

Звісно, що мала право, адже відпустка – це святе. Але є незрозуміла колізія. Коли наприкінці жовтня 2024 року суддя Ірина Волоско узгоджувала і призначала наступні судові засідання, то було погоджено чотири дати: 1 листопада, 2 грудня, 3 грудня і 9 грудня. У той час про ніяку відпустку в грудні мови не було. Однак згодом з'ясувалось, що 2 грудня адвокатка Юхименко перебувала у непередбаченій відпустці, а 3 грудня – непередбачено захворіла.

Далі адвокатка Юхименко не прибула у Галицький суд 31 січня 2025 року, тому що самовільно собі вирішила, що 5 хвилин відеоконференції із Івано-Франківським міським чи обласним судом важливіші, аніж її участь у наперед узгодженому засіданні в Галицькому суді. Аналогічно вчинила і 11 березня 2025 року – пішла у Франківський суд Львова, проігнорувавши узгоджене засідання в Галицькому суді, а 17 березня – пішла у Сихівський суд теж у день узгодженої дати судового засідання в Галицькому суді.

Із Сихівським судом трапилась цікава оказія. Руслана Юхименко в Галицькому суді так розповіла про «накладку» 17 березня: «Засідання було призначене на 12:50 у Сихівському суді, але через якісь проблеми засідання почалось на годину пізніше, тому я не могла прийти у Галицький суд. Там також є багато обвинувачених. Тобто є якісь об'єктивні обставини, тому я не вбачаю...». Далі думка Руслани Юхименко обірвалась.

У Сихівському суді Руслана Юхименко надає юридичні послуги у двох судових провадженнях: у судді Чорної (порушення правил дорожнього руху) та у колегії суддів – Тімченко, Чорної і Дулебка (розтрата майна з допомогою зловживання службовим становищем). Вірогідно, що мова йде про судову справу стосовно порушення правил дорожнього руху. Тому що там, де йдеться про розтрату майна судове слухання призупинене: поліція відловлює 4 чи 5 свідків із шести, які вперто не хочуть свідчити.

Отже, Руслана Юхименко прибула у судове засідання імовірно до судді Софії Чорної о 12:50. Суддя з невідомих причин упродовж години не могла розпочати слухання. Далі, орієнтовно о 14 годині, слухання розпочалось. У Галицькому суді слухання було призначене на 15 годину. Руслана Юхименко могла о 14:50 попросити зробити перерву в Сихівському суді та зійти два поверхи нижче – у Галицький суд. Вирозуміла суддя Софія Чорна задоволила би таке клопотання.

Врешті, адвокатка Юхименко має партнерів, які могли би допомогти. Якщо адвокат Тарас Самбір бере партнерську участь у Сихівському суді разом із захисницею Юхименко у справі про розтрату майна, то міг би і під час слухання в судді Софії Чорної підстрахувати Юхименко.

Окрім того, в судовому реєстрі є ухвала судді Софії Чорної про відкладення слухання зазначеної судової справи №464/7126/21 на 11 березня. Про слухання цієї справи 17 березня нема зафіксованої інформації в судовому реєстрі станом на 28 березня 2025 року.

Стосовно ж лайки в суді та обзивання опонентів, то Руслана Юхименко вважає, що це усталена норма поведінки в суді. Вона наполягла: «Що стосується некоректності і висловлення слова «безсовісна» відносно когось, то я вважаю, що це є оцінка, яку я маю право надати. Нікого я тим не ображаю у плані, що це не є якимсь некоректним висловом або образою чи обзиванням, приниженням честі і гідності. Просто я висловлюю свою думку, що людина, яка говорить неправду, яка створила цю кримінальну справу, щоби якісь свої особисті інтереси ну...». Думка обірвалась і сфокусувалась на іншому.

Руслана Юхименко: «Я розумію, в чому проблема. Очевидно подружка чи хороша знайома потерпілої, на яку я написала скаргу в Держпрацю два дні назад. Можливо, це і стало причиною цієї заяви. Поведінка потерпілої в засіданні, коли суд допитував свідка, оцих двох працівників Держпраці, коли я запитую свідка, чи знайомі вони з потерпілою і коли потерпіла просто махає «ні» сказати. Це є на відео».

Мова іде про Ірину Король, яка начебто переслідує приватні інтереси через те, що підсудна Олександра Сладкова підозрюється у фальсифікації службових документів. Прокуратура, як сторона обвинувачення, вірогідно теж переслідує приватні інтереси.

Доволі дивним є твердження Руслани Юхименко «коли потерпіла просто махає «ні» сказати. Це є на відео». Під час опитування представниць Держпраці в суді Руслана Юхименко висловлювала гучний протест, що потерпіла Ірина Король кивала головою. Доцільно переглянути відео і з'ясувати, на кого дивились опитувані інспектори: на Руслану Юхименко, яка ставила їм питання, чи на Ірину Король, яка перебувала з протилежного боку. Якщо інспектори Держпраці та Ірина Король і справді знайомі, то завиграшки могли домовитись між собою про щось ще до судового засідання, а не під час опитування у залі суду.

Окрім того, Руслана Юхименко не суд, а лише упереджена захисниця, заангажована на боці правопорушниці. Лише суд, а не заангажована адвокатка, може оцінювати правдивість показань свідків. Говорячи «я висловлюю свою думку, що людина, яка говорить неправду...», Руслана Юхименко самовільно взяла на себе повноваження, які не належать до компетенції адвокатури.

Ліричний відступ. Пригадався Франківський суд, коли суддя Світлана Мартьянова слухала кримінальне провадження про чергового ратушного посадовця-хабарника, підлеглого Андрія Садового. Правопорушника традиційно захищала Руслана Юхименко і троє її партнерів. Спритний чиновник не тільки вірогідно запускав руки в житлово-господарську казну, а й отримував такі тлусті хабарі, що міг ділитись незаконно набутою мамоною аж із чотирьома недешевими захисниками впродовж тривалого часу судових засідань. Всі четверо захисників – Юхименко, Онищенко, Самбір і Яцишин – поводились у суді бездоганно: ґвалту не здіймали, нікого не обзивали, сиділи на своїх адвокатських місцях тихенько наче мишки під віником. Лише уважно слухали і спостерігали, що говорила і робила суддя Мартьянова.

А ще Руслана Юхименко повідомила, що написала скаргу на двох свідків від Держпраці. Можна припустити, що ця скарга стосується їхніх свідчень у Галицькому суді стосовно маніпуляції з документацією в управлінні екології, коли там керувала Олександра Сладкова.

Отже, у стислому підсумку маємо короткі висновки:

● сім разів не відбулись судові засідання внаслідок спонтанного виникнення непереборної сили для Руслани Юхименко;

● обласний еколог неправильно свідчив стосовно діяльності підсудної Сладкової з питань очищення озер;

● двоє представниць Держпраці неправильно свідчили про посадове зловживання Олександри Сладкової;

● а ще й Ірина Король у суді кивала головою, не сиділа нерухомо наче індійський аскет Будда Ґаутама.

На завершення обговорення тексту Клопотання від Ірини Король головуюча суддя Ірина Волоско надала можливість висловитись і Олександрі Сладковій. Оскільки підсудна послуговується своєрідним вербальним фольклором, який не легко відтворити засобом комп'ютерної клавіатури, розмістимо відповідь Олександри Сладкової в оригінальному звучанні.

Суддя Ірина Волоско прийняла рішення, щоби на Клопотання апелянтки Ірини Король адвокатка Руслана Юхименко подала письмові пояснення під час наступного судового засідання.

Було би конструктивно, якби суд звернувся у Регіональний центр надання безоплатної правової допомоги, щоби призначили для Олександри Сладкової дублюючого адвоката на той випадок, коли в Руслани Юхименко виникатиме непереборна сила (force majeure). Щоби із плином часу і розтягуванням судового процесу підсудна ненароком не випала із координат процесуального кодексу кримінального правосуддя.

P.S. Видання ЮРЛІГА зазначило: «Встановлений у нових кодексах повний строк розгляду справи в порядку загального позовного провадження становить 125 днів, із яких: 5 днів – для відкриття провадження у справі; 60 днів – для проведення підготовчого провадження, строк якого може бути продовжено ще на 30 днів; і ще 30 днів – для розгляду справи по суті. Для спрощеного позовного провадження такий термін становить 65 днів, із яких: 5 днів – для відкриття провадження у справі, а 60 днів – для розгляду справи».

Нагадаємо, судове кримінальне провадження щодо підсудної Олександри Сладкової за частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (зловживання владою і службове підроблення) почали слухати 26 березня 2024 року. Станом на сьогодні норматив у 125 днів перевищено у три рази.

Ярослав Левків